Біль за грудиною та в нижній щелепі - як розпізнати інфаркт

Якщо раніше інфаркт вважали захворюванням людей похилого віку - 60 плюс, то тепер у зоні ризику люди, яким понад 35 років. Є статистика, що свідчить про те, що чоловіки страждають на інфаркти більше, але й жінки хворіють часто. До менопаузи статеві гормони захищають жінок від інфарктів, інсультів та інших серцево-судинних катастроф. З настанням клімаксу, коли рівень жіночих статевих гормонів у крові знижується, ризики жінок зазнати інфаркт зрівнюються з показниками чоловіків.

Інфаркт помолодшав тому, що нерозв`язані генетичні проблеми наших рідних проявляються в кожному наступному поколінні.

До того ж у більш ранньому віці. А ще спосіб життя, який ми ведемо зараз, відрізняється від того, який вели наші предки. Ми не їмо натуральну їжу. Вживаємо багато солі, трансжирів, швидких вуглеводів, які збільшують ризик інфаркту. Наші бабусі й дідусі більше рухалися, ми ж це робимо рідко. Адже в кожної другої людини є машина й вона мало ходить. Крім того, серед молоді багато курців.

У небезпеці люди, які мають забагато чинників ризику. Умовно їх розподіляють на дві групи: ті, на які ми можемо впливати - модифіковані, і ті, на які вплинути неможливо. До останніх належить вік, стать і спадковість.

До чинників, на які вплинути можливо, належить: підвищення тиску до 130 на 80, підвищення рівня цукру понад 5,6, підвищення холестерину (як загального, так і його поганих фракцій). Також сюди ж - неправильний спосіб життя: куріння, зайва вага, індекс маси тіла вище за 25, вживання алкоголю, зловживання жирною їжею, солодощами, трансжирами тощо.

Здебільшого інфаркти виникають через атеросклеротичну бляшку в судині серця. У людини є коронарні судини, якими до м'яза серця, що невтомно працює все життя, припливають разом із кров'ю кисень і поживні речовини. Власне, ішемічні хвороби серця є найвираженішим, крайнім випадком інфаркту.

Коли в стінці коронарної судини починає відкладатися холестерин, то зайві жири й ця бляшка можуть значно перешкодити, обмежити приплив крові до серцевого м'яза. Угорі цієї бляшки є кришка, яка може тріскатися. Тоді з кров'ю в ній осідають тромбоцити, утворюючи тромби й повністю перекриваючи просвіт судини. Тобто ця ділянка серця, яка отримувала кисень, на певний час залишається без харчування й помирає - це і є інфаркт міокарда. З часом на тому місці утворюється рубець сполучної тканини й та ділянка вже не бере участі в скороченні серця, тому сусідні ділянки змушені брати на себе цю функцію.

Є гострі симптоми, коли інфаркт уже з'являється. А також ті, які лише передують хворобі за багато років.

До других я б зарахувала підвищений рівень цукру й тиску, холестерину, задишку за фізичного навантаження та дискомфорт за грудиною. Відчуття перебоїв у роботі серця тощо. Типову клінічну картину інфаркт має не завжди. У певних випадках є атипові форми, які також свідчать про те, що необхідно негайно обстежитися.

Типовими є загрудинний біль або біль в області серця пекучо-стискального характеру, що виникає без причини та є інтенсивним. Може віддавати в ліву руку, плече, спину, у нижню щелепу. Супроводжуватися відчуттям нестачі повітря, задишкою, холодним потом тощо.

Атипові форми можуть мати шлунково-кишкову форму. Виникає нудота, блювота, біль у шлунку. Може бути атиповий біль. Може не пекти, а стискати й мати інший характер. Наприклад, боліти лише ліва рука, між лопатками чи нижня щелепа. Такі форми інфаркту також трапляються. У мене був пацієнт, в якого боліли зуби й він ходив до стоматолога, поки не дізнався, що пережив інфаркт. Таке рідко, але буває.

Інфаркт лікують винятково в лікарні. Та поки їде "швидка", людині треба надати першу допомогу. Якщо інфаркт стався на рівні підвищеного тиску, його потрібно знизити.

Якщо людина вже потрапила в лікарню, залежно від стану їй надають медикаментозне лікування: розрідження крові, холестерину, нормалізація тиску тощо, стабілізація атеросклеротичної бляшки. Та під час інфаркту такі методи є обмеженими, бо бляшка - це тверда й стійка субстанція, яку неможливо розсмоктати ліками.

Друга група лікувальних заходів є більш ефективною - хірургічна. Якщо людина одразу потрапляє на стіл операційної та в неї найгостріша фаза інфаркту, пацієнтові проводять коронарографію: у руку вводять контрастну речовину й дивляться, як вона на тлі рентгену наповнює судину. Завдяки чому можна побачити бляшку й у такий самий спосіб - малоінвазивним через руку без розрізів - цю бляшку видалити хірургічно за допомогою стентів. Тобто через артерію на руці вводять спеціальний зонтик, який не спричиняє тромбоутворення. Його підводять до місця звуження бляшки й зонтик розкривається, відновлює кровообіг. Далі, упродовж тривалого часу, пацієнт вживає спеціальні ліки для розрідження крові, щоб цей стент вжився та став частиною судини й там тромбоутворення не повторювалося. Та головне - звернутися вчасно до лікарні. Якщо людина відкладатиме похід до останнього, то це віконце, упродовж якого можна зробити цю операцію, відновити кровопостачання й урятувати серцевий м'яз, невелике - декілька годин. У таких випадках, якщо встигнути, можна навіть запобігти інфаркту.

Подібну операцію можуть призначити й планово, після проходження спеціального тесту - проба фізичним навантаженням. Під час нього людина крутить педалі велосипеда чи бігає на спеціальній біговій доріжці, а їй роблять кардіограму. Завдяки цьому можна встановити наявність бляшки в коронарних артеріях. Ті, хто має позитивну пробу фізичного навантаження, ідуть на планову коронографію.

Якщо бляшок забагато й вони у важкодоступних місцях, випадок запущений, тоді людину направляють на аортокоронарне шунтування. Це відкрита операція на серці. Виконується в умовах апарата штучного кровообігу. Звичайно, проводиться не більш як п'ять шунтів. Як шунти використовують підшкірну вену з однієї з нижніх кінцівок пацієнта.

Якщо в людини є певні чинники ризику, то можна не допустити утворення цієї бляшки. Потрібно вчасно почати медикаментозну профілактику, змінити спосіб життя, правильно харчуватися, нормалізувати вагу. Рекомендується вживати менше продуктів із високим умістом насичених жирів, що може підвищити рівень холестерину в крові. Регулярна фізична активність також зменшує ризик серцево-судинних хвороб. Рекомендується приділяти принаймні 30 хвилин фізичній активності п`ять разів на тиждень. Це: гра, ходіння, хатня робота, танці. Також важливо проходити профілактичний огляд у кардіолога хоча б раз на рік.

Так, бо коронавірус - хвороба, яка загострює ті проблеми, які в людини були до нього. Якщо людина була гіпертоніком, коронавірус може призвести до занадто високого тиску. Якщо є схильність до згущення крові, є атеросклеротичні бляшки, він може спровокувати тромбування бляшок і утворити тромби в інших місцях. Узагалі інтоксикація, температура, зневоднення, які супроводжують важкий перебіг ковіду, сприяє тромбуванню.

Інфаркт і інсульт можуть бути ускладненням коронавірусу, якщо вчасно не здати аналізи, не знизити тиск, не звернутися до лікаря. На п`ятий - шостий день коронавірусу рекомендують здати певні аналізи щодо густини крові, тромбоутворення. Уже доведено, що хронічні серцево-судинні пацієнти, які вживали правильно підібрані ліки роками, переносять коронавірус без ускладнень.