Більше половини відвідувачів українських поліклінік потребують допомоги лікаря-психотерапевта, проте звертаються одиниці. Як розпізнати депресивний стан та нездорові страх та тривогу, що потребують негайного втручання медиків розповів Gazeta.ua лікар-психотерпевт Леоніда Юнда, завідувач відділення психотерапії та медичної психології (межових станів) ТМО "Психіатрія" у м.Києві.
Які стани чи симптоми передують діагнозу "депресія"?
- Завжди депресії передує тривога. А вже потім тривога переростає у депресивний стан. Коли людина нічого не хоче робити, їй здається, що вона нічого не може. Такі люди приходять до нас на прийом з маскою "депресія". У них немає інтересу до життя. І з'являються страхи — боюсь, що мені вчасно не допоможуть, мають страх відкритого або закритого простору. Такі симптоми ми оцінюємо, як сигнал про допомогу. Організм підказує: звернись за допомогою до лікаря. Як мигалка швидкої допомоги.
Часто люди з подібними симптомами в першу чергу ідуть у поліклініку — до невропатолога. Чому невропатолог не допомагає?
- Є такі стани, які невропатолог до кінця не оцінює. Його задача — направити людину до психотерапевта чи психіатра. Якщо особа має тимчасові прояви страху, чи депресії, і вони минають за тиждень-два — це ще робота невропатолога. Коли за короткий тривога не зникає — треба звертатися по медикаментозне та спеціалізоване лікування. Є такий страх чи тривожний стан, який натуральний для людини — скажімо, кинув коханий, чи вона залишилась без роботи. Тривожний стан в такій ситуації природний. Вона зустрілася з рідними чи друзями. Поділилася. І за кілька годин чи днів заспокоїлась. Якщо ця тривога позбавляє сну, з'являються фобії — як страх смерті, якісь речі, яких ніколи раніше не було — це привід до більш серйозного лікування. Підключаються психотерапевт, медичний психолог, психіатр.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світлана Воронцова вилікувала хвору спину у психотерапевта
Що це можуть бути за фобії?
- Це дуже індивідуально. Хтось боїться померти, хтось боїться втратити чоловіка чи дружину і це настільки сильно, що починає хворіти, втрачає працездатність. Є люди, які починають раптово боятись транспорту, що з ними щось станеться і ніхто не зможе надати їм вчасно допомогу. Це досить розповсюджена фобія — у вигляді страху замкненого простору. Людина боїться, що помре. Або бойїться вийти зі своєї квартири квартири. У випадку — страху транспорту чи квартири — їдемо у той автобус, метро, де проявлялися фобії та проговорюємо причини страху, переконуємось, що там безпечно, проводимо так звану поведінкову терапію.
Тобто, щоб подолати страх, досить з психотерапевтом навідати об'єкт страху і пропрацювати свою проблему на місці?
- Страх, як і інші тривожні стани — це проблема системна. Зазвичай у такої людини межовий стан. Це ще не хвороба, але вже не здоров'я. Людина, скажімо, довго живе в напруженні, у неї час від часу з'являються якісь ознаки тривожності, але вона не звертає на це увагу. Тоді працює, більше віддає сил, ніж відновлює. Як недозарядка акумулятора. Людина має втратити енергію і її поповнити відпочинком, а вона цього не має. Живе в такому стані роками. А потім виснаження, перевтома викликає хворобливі стани — ось ці тривожно-фобічні стани, виникають психосоматичні розлади - болить серце, шлунок. Тому треба спочатку знайти причину, допомогти у відновленні нервової системи, а тоді братися за лікування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Похід у спортзал не позбавляє психічних розладів — психотерапевт
Скільки часу іде на остаточне вирішення такої проблеми?
- Це все індивідуально. Зазвичай до 21-28 днів лікування у відділенні психотерапії та медичної психології ТМО "Психіатрія", а потім ще на три місяці ми виписуємо пацієнту медикаменти, і комплекс психотерапевтичних вправ, які він буде виконувати вдома. Прописуємо вимоги — які вправи має зробити, яку терапію, де мусить змінити спосіб життя. Сюди входить раціональна психотерапія, коли допомагаємо людині у розмові виявити, що з нею сталося. Є групова психотерапія. Хворі в супроводі лікаря діляться своїми проблемами та тим, як їх подолали. Також наші пацієнти проходять аутореабілітацію, — це заспокоює, покращує загальний стан організму. Після того, як у супроводі психотерапевта пацієнт виконує різного роду завдання, робимо практичні вправи. У нас у відділенні одужують всі.
Ваша установа займається психічними захворюваннями, а відомо, що люди, які водять автомобілі, мусять брати довідку, що вони психічно здорові — після перебування у вашому відділенні вони вже більше не зможуть сісти за кермо?
- У поліції, якщо просять довідку про керування, такі пацієнти отримають. Бо у них немає психічних розладів чи порушення, які вимагають безперервного психіатричного нагляду. Тому не варто боятися психіатра чи психотерапевта. Так само на роботі, чи в родині — ця людина нормальна, просто, потребує втручання у конкретній життєвій ситуації. Ми разом вчимося більше отримувати, ніж віддавати і повертаємося до щасливого і здорового життя в суспільстві.
Коментарі
3