За цю гармонію "Марічка" мій батько в нашому сільмазі 1975-го заплатив 25 карбованці – третину своєї тодішньої зарплати поштаря. Мені тоді було 12. Ми прийшли до магазину купити нове колесо до велосипеда. Але мій погляд одразу помандрував на другу від низу полицю – там лежала гармошка. Без футляра. Боки переливалися перламутром. Два ряди голосників і стільки ж – басів. Батько впіймав мій погляд і гукнув продавщицю тітку Любу:
– Ану, дайте ту гармошку – ми подивимося.
Я вмів грати лиш одну пісню – "Ой, що ж то за шум учинився". Навчив мене рідний дядько Іван. Він грав і на гармошці, і на гітарі, і на балалайці. Я взяв інструмент із полиці й заграв ту єдину знану мелодію. Усі, хто був у магазині, обернулися. Я засоромився. І батько вирішив: замість колеса купить мені гармошку. Але грошей не вистачало, тому пішов на пошту й позичив у колег. Додому я ніс її з вискоком. Коли мати прийшла з буряків, батька не лаяла. Сказала: раз купив, то хай грає.
Батько домовився із сільським гармоністом Миколою Івановичем, щоб тричі на тиждень навчав мене. Приходив він вечорами і тренував по півгодини. Доки я вправлявся в музиці, дядько Микола з батьком вечеряли. До наступного разу я мав вивчити нову мелодію.
Уже за рік я з гармошкою виходив на вулицю. А на рік молодший товариш Сергій крав у батька бубон, з яким той ходив на весілля. Зустрічалися ми біля нашої криниці. Сідали на лавку й починали грати: "Ніч яка місячна", "Коробочка", "Одинокая гармонь", "Кроков'як", "Сім сорок", "Яблучко", "Циганочку", "Польку". Пісні співали голосно, а частушки – тихенько, бо більшість були непристойні. Сергій ще й підсвистував. І лупив у бубон з тарілками. Якось ми загралися і не помітили, що його батько повертався з роботи.
– О, конкуренти підростають, – сказав. – Ну, ладно, грайте. А ти, Сергію, тільки порвеш шкуру на бубоні, то твою натягну.
За два роки нас почали запрошували грати на сільських весіллях. За два дні кожен заробляв по 20 крб. Я їх відкладав на одяг до школи.
Тепер цю гармонію беру до рук, коли на душі буває важко. І десь воно дівається.
3 
1
Коментарі