"Спасибо товарищу Сталину за наше счастливое детство!" – повідомляють радянські газети на початку 1936 року. На перших шпальтах – фото, на якому генеральний секретар ЦК ВКП (б) Йосип Сталін (1878–1953) тримає на руках дівчинку східної зовнішності. Та обіймає главу держави і посміхається до камери.
27 січня 1936-го у Кремлі відбувалася зустріч керівників Радянського Союзу з трудящими Бурят-Монгольської автономної РСР. Делегація налічувала 67 осіб: голови колгоспів, директори радгоспів, доярки, чабани. Тамтешній нарком землеробства Ардан Маркізов узяв з собою дружину Домініку й 7-річну доньку Енгельсину. Купив дівчинці два букети півоній – аби, якщо буде нагода, вручила їх Сталіну й наркому оборони Клименту Ворошилову.
– Одягнули мене дуже красиво, – згадувала Енгельсина Маркізова. – Мама купила мені нову матроску. Дала туфельки, в які тато забув мене перевзути – я так і стояла у валянках. Ми зайшли в зал, усі посідали за столи. Почалися виступи колгоспників. Ці промови тривали дуже довго. Було страшенно нудно. Я терпіла-терпіла, а потім встала і пішла. Тато не зміг втримати.
Генсек поставив дівчинку на стіл президії.
– Вона хоче сказати промову, – кинув Ворошилов.
– Це вам від дітей Бурят-Монголії, – сказала дівчинка Сталіну і віддала обидва букети.
– Поцілуй його! – закликали присутні.
Фотограф Михайло Калашников зробив кілька знімків. Наприкінці гостям вручили сувеніри. Кожному колгоспу, представник якого був на зустрічі, подарували по вантажівці.
– А мені подарунок? – запитала Енгельсина.
– Що ти хочеш, годинник чи патефон? – уточнив Сталін.
– І те, й інше.
– Але патефон ти не донесеш.
– Я покличу тата.
На подарунках було вигравійовано "Геле Маркизовой от вождя партии".
Фотографію Калашникова публікують у газетах, тиражують на плакатах і листівках. Батьки масово стрижуть дітей "під Гелю". Скульптор Георгій Лавров створює фігуру "Сталін і Геля".
– Маленьких копій скульптури виготовили тисячі, – каже його дружина Валентина Лаврова-Солдатова. – Вони стояли всюди. І в перукарнях, і в аптеках. Не було хіба в туалетах.
Влітку 1937 року в Бурят-Монголії помирає багато худоби. Керівників республіки звинувачують у створенні "контрреволюційної буржуазно-націоналістичної шпигунсько-повстанської панмонгольської організації", що діяла за вказівками з Японії. Арештовують півтори сотні осіб, серед них і Ардана Маркізова.
Енгельсина під диктовку мами пише листа в Кремль: "Мій батько – ніякий не японський шпигун, не ворог народу. Він – затятий більшовик, відданий партії та особисто товаришу Сталіну, воював під час Громадянської війни й допомагав організовувати Бурят-Монгольську республіку". Відповіді не отримують. Тільки після смерті Сталіна рідним повідомлять, що Ардана розстріляли за півроку після арешту.
Домініку Маркізову рік тримають у тюрмі, потім із донькою засилають у Казахстан. Одного дня жінку знаходять із перерізаним горлом. Офіційна причина смерті – самогубство. Енгельсину вдочерила тітка. Під зміненим прізвищем – Дорбєєва – вона закінчила Московський університет. Стала сходознавцем. Померла під час відпочинку в Туреччині 2004 року.
"Дівчинку Сталіна" з плакатів і скульптур не забирали. Її "перейменували" на Мамлакат Нахангову – дівчинку з Таджикистану, яка зібрала рекордний врожай бавовни. Але скульптора Георгія Лаврова таки заслали в Магадан.
24 січня 1924 року у французькому Шамоні розпочався "Міжнародний тиждень зимових видів спорту з нагоди VІІІ Олімпіади". Спортсмени з 16 країн змагалися у дев'яти видах. Найбільше медалей – чотири, зокрема три золоті – здобув фінський ковзаняр Клас Тунберґ. Почесними медалями нагородили британських альпіністів, які 1922-го спробували підкорити найвищу вершину світу – Еверест. Наступного року змагання назвали І зимовими Олімпійськими іграми та постановили проводити їх регулярно.
26 січня 1788 року засновано Сідней – перше місто на території Австралії. У Великій Британії бракувало місць в тюрмах. Каторжан відправляли у британські колонії в Америку. Коли тамтешні країни проголосили незалежність – засуджених почали засилати в малоосвоєну Австралію. На початку 1788 року сюди прибули 11 кораблів із 850 каторжанами. У бухті затоки Порт-Джексон облаштували місто. Назвали на честь міністра колоній Томаса Тавншенда, першого віконта Сіднея (1733–1800).
28 січня 1855 року ввели в експлуатацію Панамську залізницю. Вона вперше в історії з'єднала Тихий і Атлантичний океани. Протяжність – 76 км. Будівництво тривало п'ять років. Близько 10 тис. робітників загинули – переважно від малярії та жовтої лихоманки. У Каліфорнії на західному узбережжі США тривала "золота лихоманка". Завдяки залізниці можна було значно швидше перевозити вантажі на схід континенту й далі в Європу. Вона була основною транспортною артерією між двома океанами до відкриття Панамського каналу 1920 року.
10 918 метрів становила глибина, на яку опустився батискаф "Трієст" 23 січня 1960-го. Це було перше занурення на дно Маріанської западини в Тихому океані – найглибшої точки Землі. У батискафі були американець 28-річний Дон Волш і швейцарець Жак Пікар, 37 років. Спуск тривав 5 годин, підйом – трохи більш як 3. На дні вчені провели 20 хв. З'їли по шоколадці і виявили доти невідомих пласких риб.
Відтоді на дно Маріанської западини опустилась одна людина – американський кінорежисер Джеймс Кемерон 2012 року
2 
1
Коментарі