Стовп кари - пренґир - на центральній площі міста Жовква на Львівщині відновили 2008 року. Не весь, а лише частину. 2003-го під час реконструкції понижували рівень майдану перед тим, як стелити нову бруківку. Тоді й виявили залишки фундаменту - кам'яного круга - для стовпа кари. Його знесли на початку XIX ст. - разом зі старою ратушею, перед якою стояв.
- У давнину на пренґир ішло п'ять возів каменю, ми використали трохи менше, - розповідає директор Жовківського заповідника 56-річний Володимир Герич. - Високого стовпа не робили - а він міг сягати і 3 метри, із фігуркою ангела або якогось святого зверху, - бо трохи дивно буде виглядати. Такі стовпи сьогодні відновили в багатьох польських містах. За їх зразком учинили й ми.
До стовпа перед ратушею прив'язували злодіїв, пияків, волоцюг. Або ж водили їх привселюдно навколо нього для посміховиська. От 1628 року в Жовківській ратуші судили місцевого золотаря за те, що "сороміцькою лайкою священика вилаяв". Його взяли на ланцюг за шию й водили центральною площею міста довкола пренґира. Потім винуватець мав привселюдно перепросити панотця, упавши йому до ніг. А далі залізти під лаву в ратуші й гавкати:
- Гав-гав, що я говорив - брехав, як пес.
За дрібну крадіжку присуджували 50-80 ударів канчуком коло пренґира. Для цього місто тримало свого ката. За тяжчі злочини - як-от: убивство чи підпал - вішали, відрубували голову, саджали на палю. Це вважали простою смертною карою. Бо Маґдебурзьке право, за яким Жовква жила із 1603 року, передбачало й четвертування, колесування, закопування живцем у землю, утоплення в шкіряному мішку з котом і собакою. У Жовкві, щоправда, такі жорстокі покарання траплялися нечасто. Хоч бувало. От, приміром, 1630-го за "содомський гріх" - гомосексуалізм - біля пренґира публічно спалили живцем міщанина Матвія Сенковича.
А 18-річного пастуха Івана Щедрового приблизно тоді ж запідозрили в розпусті. Плітки про це дійшли до бургомістра. Спочатку коло стовпа кари Іванові привселюдно дали 130 різок. Той усе одно ні в чому не зізнавався. Тоді міський суд за "нечесну думку" призначив Щедровому виправні роботи в Жовківському замку. Розпусник на пострах і науку іншим мав відбувати їх цілий рік у кайданах. А кожної п'ятої п'ятниці біля стовпа кари йому давали ще по 80 різок.
2 
1
Коментарі
2