— "Щедрик" полонив світ завдяки своєму універсалізму, — говорить музикознавець Валентина Кузик, 72 роки. — В ньому закладена магічна мантра — "та-ра-ра-ра, та-ра-ра-ра". Вона постійно крутиться, нанизує на ниточки по чотири цеглинки. Зведена прекрасна будівля. І наприкінці пущена в космос — "ла-а-астівочка". Думка нуртує, все твориться на містичному рівні. Леонтович зліпив чудову наскрізну за формою композицію на основі малих компонентів у три звуки, півтора тони. Ніде у світі не зафіксували таких прадавніх первісних мотивів, як у нас в Україні.
Вперше колядку "Щедрик" виконали 7 січня 1917 року. Хор Київського університету Святого Володимира під керівництвом Олександра Кошиця виступав на різдвяному концерті в студентській церкві. Текст був народний. Музика — викладача Тульчинського єпархіального жіночого училища Миколи Леонтовича. Працював над нею з 1910-го. Завершив за п'ять місяців до прем'єрного виконання.
— Якби Кошиць не взяв у Леонтовича останню на той момент версію "Щедрика", він і далі вдосконалював би ці три такти, — каже Валентина Володимирівна. — Композитор захоплювався поліфонією і синтезом мистецтв. Зацікавився світломузикою. Все хотів знати, все вбирав. Не дарма Микола Лисенко говорив про нього: "Я вірю, з цього скромного подільського вчителя виросте правдивий і великий музикант".
Через два роки за наказом голови Директорії УНР Симона Петлюри створюють Українську республіканську капелу. Її очолює Олександр Кошиць. Завдання — популяризувати музику новоствореної держави за кордоном. Навесні 1919 року колектив вирушає в турне. "Щедрик" — обов'язковий пункт програми на всіх концертах.
"Ану, панове модерністи, яким для своєї нікчемної часом думки потрібно 20 стрічок партитури, спробуйте це зробити на чотирьох стрічках, як це роблять українські композитори", — пише головний редактор мистецького журналу "Сметана" Зденек Неєдли після концерту в Празі. А професори Канторської школи святого Людовіка в Парижі беруть у Кошиця ноти й перекладають текст на французьку.
5 жовтня 1922 року капела виступає у "Карнеґі Холлі" в Нью-Йорку. Далі — концерти в "Колосеумі" й у "Президентському театрі" Вашингтона. Потім — Мексика, Бразилія, Аргентина, Уругвай.
"Ми не могли навіть підозрювати, що вони мають завершене знання мистецтва. Одначе ці українці своїми піснями одразу поставили нас на своє місце", — пише газета "Сент Луїс Дейлі Ґлоуб Демократ".
"Голос цього хору полонить аудиторію силою симпатії. Співай же, чаруюча Україно, співай, щебетушко. Розсипай по світу пісні синів твоїх — прийде колись і для тебе весна, якої ти чекаєш", — додає "Журнал де Бразіл".
Англійська версія пісні Carol of the bells — "Колядка дзвіночків" з'являється 1932-го. Автор — американський диригент українського походження Пітер Вільховський. За чотири роки ноти колядки публікує музична фірма Карла Фішера. Там вказано, що це авторська обробка пісні українця Леонтовича. "Щедрик" одразу стає різдвяним гімном у США. Його популярність у світі зростає ще більше.
На сьогодні є понад 200 версій пісні. Одна з останніх — "Щедрик" на 12 віолончелях, виконаний ансамблем Стівена Шарпа Нельсона. За п'ять років цей запис в інтернеті переглянули 23 млн разів.
2 
1
Коментарі