"СУМ очолюють бандерівські верховоди з числа колишніх есесівців, поліцаїв і бандитів УПА"

2

Фото: фото надав Святослав Липовецький

"Своєрідним інкубатором ­оунівських екстремістів стала буржуазно-націоналістична Спілка української ­молоді — СУМ. Ця напіввійськова профашистська організація, створена за зразком націоналістичного гітлер­юґенду. Її основним завданням є підготовка резервів для закор донних частин Організації українських націоналістів, виховання юнаків і дівчат у дусі антикомунізму і націоналізму, ненависті до Країни Рад, до українського радянського народу", — пише у книжці "Жовто-блакитні банкроти" радянський пропагандист Клим Дмитрук. Її видали 1982 року тиражем 65 тис. екземпля­рів. На той час СУМ діяв у більш як 10 країнах світу.

Після закінчення Другої світової війни 1945-го в таборах так званих переміщених осіб у Західній Німеччині та Австрії перебували близько 200 тис. українців — утікачів із СРСР. Чи не єдиною організованою групою були галичани, а серед них — члени бандерівської ОУН. Вони хотіли створити організацію, яка могла б зацікавити молодь Наддніпрянщини. Назва СУМ дискусії не викликала. Всі знали про сфабрикований радянськими чекістами процес над СВУ-СУМ — Спілкою визволення України та Спілкою української молоді, який відбувся в Харкові у березні 1930-го. Серед 45 підсудних на лаві опинився Микола Павлушков — випускник київської Трудової школи імені Тараса Шевченка.

— В чому полягала тактика СУМ, шляхи роботи? — запитав його прокурор.

— СУМ заснувався в критичний момент, як нам здавалося, життя радянської ­країни 1925 року. Тоді були ­труднощі, передбачалася війна з Польщею, а в зв'язку з цим ми думали про здійснення нашої мрії — Української Народної Республіки, — свідчив Павлушков.

Миколу Павлушкова засудили до 10 років ув'язнення. Термін він не добув — з нагоди 20-річчя Жовтневої революції 1937-го його розстріляли з 1111 в'язнями Соловецького табору.

Суд транслювали по радіо, а його стенограму друкували в пресі. Досягнули зворотного ефекту, аніж передбачала влада — українська молодь захопилася ідеями СУМ й почала створювати автономні групи з такою ж назвою.

"Процесом я тоді був здивований і спантеличений, — згадує філолог Юрій Шевельов. 1930-го він був у масовці студентів, яких звозили на засідання. — Я міг собі уявити, що підсудні справді утворили підпільну організацію. Це навіть викликало в мене невиразне відчуття гордості — значить, не все українське в Україні радянське й комуністичне".

Формально СУМ відновили у квітні 1946-го. Вже за два роки це була наймасовіша українська молодіжна організація в таборах переміщених осіб. Після їхньої ліквідації осередки СУМ виникають у країнах, куди масово виїжджають українці — Канаді, США, Аргентині, Австралії.

Спершу до організації приймають молодь від 18 років. Пізніше вік знижують до 10 років. Це породжує певну конкуренцію з іншою діаспорною організацією — "Пластом". Плани ­масово залучати вихідців із Наддніпрянщини втілити не вдається. У звіті голови центрального комітету Спілки Олекси Калинника за 1953 рік від руки дописано: "Члени СУМу на 90% є із західних, а решта — зі східних українських земель".

Вірш українського радянського поета Дмитра Павличка "До молодих українців Нью-Йорка" починається словами:

Під Нью-Йорком табори

військові,

Синьо-жовті мають прапори.

Як убити — з кров'ю,

чи без крові —

Вишкіл там ведуть професори.

Хто ці "професори", ­пояснює Дмитрук: "СУМ очолюють бандерівські верховоди з ­числа колишніх есесівців, ­поліцаїв і бандитів УПА, які посідають у Спілці всі без винятку чолові посади і практично відіграють тут роль ідейних зверхників і наглядачів. Узагалі прищеплювання так званого "військового гарту", навчання "військової штуки", наслідування традицій недоброї пам'яті есесівських і оунівських банд, підготовка до "збройної боротьби з Москвою" є альфою і омегою "виховання" молоді в сумівських осередках і таборах. Саме для цього юнаків і дівчат одягають у напіввійськову уніформу. Саме для цього у Спілці запроваджена ціла система різних "звань" і "чинів". Саме цьому служать "іспити" сумівців на одержання чергових ступенів".

Воювати за волю України члени СУМ не могли. Зате масово йшли до американської армії у другій половині 1960-х, коли почався конфлікт у В'єтнамі. Аби бодай там нашкодити комуністам.

Раз на чотири роки — під час Олімпійських ігор — СУМ проводить світовий зліт. У цей час відбуваються масові маніфестації під синьо-жовтими прапорами. Серед спортсменів поширюють листівки із закликами про відновлення Української держави.

"У період зимових ігор 1980 року в Лейк-Плейсіді молодчики з буржуазно-націоналістичної організації СУМ під захистом американської поліції в місцях перебування радянських спортсменів по кілька годин на день розмахували транспарантами з антикомуністичними лозунгами, здійснювали інші ворожі акції", — повідомляє радянський журнал "Старт" за квітень 1985-го.

Через чотири роки СУМ розпочне діяльність в Україні. Відновлення організації під назвою Спілка незалежної української молоді проголосять у серпні 1989-го на горі Маківка — місці битви українських січових стрільців із росіянами під час Першої світової війни. За неповний перший рік існування СНУМ проведе 27 масових ­акцій. 23 із них — заборонені радянською ­владою. У них візьмуть участь 64 тис. молодих людей.

14  027 членів налічувала Спілка української молоді 1969 року — в час найбільшого розквіту організації.

×