65 років тому, 5 березня 1950 року пострілом у скроню вкоротив собі віку головнокомандувач УПА Роман Шухевич. На такий крок він пішов, щоб не датися в руки енкаведистам живим.
Романа Шухевича радянські спецслужби ловили із 1944 року. Для розшуку керівників підпілля створили ціле управління — 2-Н МДБ УРСР.
Остання криївка генерал-хорунжого була піді Львовом, у селі Білогорща. Чекісти тоді вже мали знімки Галини Дідик і арештували двох інших зв'язкових. Одна з них, донька професора математики Катерина Зарицька — остання любов Романа Шухевича. Її взяли восени 1947 року, при цьому вона застрелила МГБіста. Їй дали 25 літ тюрми. На волю вийшла 1972-го, а 1986-го померла.
Другу — Дарку Гусяк — схопили 2 березня 1950 року. Свідчень під тортурами вона не дала. У тюрмі зустріла жінку, яка нібито виходила на волю і погодилася передати записку. Дарка написала ("я тримаюсь, але не знаю, що буде далі") й пояснила, що це треба передати у Білогорщу. А та жінка була агентом МДБ. Так напали на слід головнокомандувача УПА.
Операцію запланували на світанок 5 березня 1950 року. Зібрали у Львові оперативні резерви 62-ї дивізії внутрішніх військ МДБ, інші підрозділи, блокували Білогорщу та прилеглі хутори.
Близько восьмої ранку солдати підійшли до будинку, де була криївка. Їм відчинила жінка, в якій за фотознімками упізнали Галину Дідик. У домі почали обшук.
Обшук можна було пересидіти. Але Шухевич спробував вирватися й почав стріляти. При цьому був убитий офіцер МДБ майор Ревенко.
Командир, щоб не потрапити до рук МГБістів, сам вистрелив з "Вальтера" собі у скроню. Його хотіли взяти живим, але не вдалося.
У звіті полковник Шорубалка списав смерть Шухевича на сержанта. Й тому дали премію 1000 рублів. Інших нагород за ліквідацію головнокомандувача УПА ніхто не отримав.
Детальніше про життя та діяльність Романа Шухевича читайте "Романа Шухевича зрадив бізнесовий талан".
Коментарі
3