19 жовтня 1867 році винахідник Альфред Нобель у Швеції отримав патент на виготовлення динаміту. Спочатку він назвав винахід "Вибуховий порошок Нобеля". Пізніше замінив грецьким словом — "динаміт", що означає "сила". До цього для вибухів використовували нітрогліцерин і порох, які неможливо було транспортувати.
Альфред Нобель народився в Стокгольмі 21 жовтня 1833 року у сім'ї підприємця і винахідника Еммануїла і домогосподарки Андрієтти Нобель. Він був дуже слабким і хворобливим - страждав на астму, перепади настрою траплялися ледь не щодня - від веселощів до люті та затяжної депресії. У пошуках кращого місця для бізнесу родина переїхала до Росії. Коли Альфреду Нобелю виповнилося 17 років, батько відправив його за кордон навчатися хімії. Молодий Нобель працював в Парижі в лабораторії відомого тоді хіміка - професора Пелюза. Разом з ним навчався молодий італієць Асканіо Собреро. Саме він винайшов вибухову речовину – нітрогліцерин. Нобель так зацікавився цією речовиною, що в Росії продовжив роботу над пошуком практичного застосування нітрогліцерину. "Речі, якими я займаюся, жахливі, - говорить знайомим і рідним Нобель. - Але вони такі цікаві, так досконалі технічно, що стають привабливими подвійно".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На що витрачають свої премії Нобелівські лауреати
У 1863 році його експерименти призвели до вибуху на батьковій фабриці. Загинули четверо працівників та молодший брат Альфреда - Еміль. Після трагедії вчений несподівано наштовхнувся на думку - змішати рідкий нітрогліцерин з хімічно інертною пористою речовиною. Пізніше Нобелю закидали, що динаміт він вигадав випадково — під час транспортування змішалися потрібні компоненти — нітрогліцерин пролився на залишки гірської породи діатоміт. В результаті вийшла суміш, яку легко було транспортувати. Винахідник це заперечив. Відкриття принесло Нобелю всесвітню славу і фінансове благополуччя. На хвилі піднесення промисловості Альфред відкрив понад 90 фабрик по всьому світу. Спочатку динаміт використовували в промислових цілях для підриву шахт, будівництва доріг і знесення старих будівель. Але згодом динаміт стали активно використовувати у військових цілях.
До кінця життя Нобель був власником близько 100 заводів, володарем 355 патентів на різні винаходи, його підприємства перетворилися в світову мережу картелів і синдикатів. Крім динаміту, Нобель винайшов також штучні шкіру і шовк. Йому постійно не давали спокою конкуренти, які крали його технологічні секрети. Багато часу він витрачав не на досліди, а на судові позови і справи.
10 грудня 1896 року Альфред Нобель помер насамоті від крововиливу в мозок на своїй віллі в Сан-Ремо, Італія. Похований на кладовищі в Стокгольмі.
Після смерті стало відомо, що згідно з заповітом велика частина його спадку піде на заснування щорічної премії. Фонд Нобелівської премії склала сума в 31 мільйон крон - за нинішнім курсом - близько 250 млн доларів. Згідно з його волею, щорічний прибуток від спадщини повинен ділитися на 5 рівних частин. Її отримають люди, які в попередній рік принесли найбільшу користь людству в галузі фізики, хімії, медицини, літератури і боротьбі за мир на планеті.
2 
1
Коментарі