середа, 18 березня 2015 12:05

Безпаспортна система змушувала селян наповнювати засіки СРСР за трудодні
3

Фото: Фото з архіву Валентина Хижняка

17 березня 1937 року в СРСР ухвалили закон, що позбавив селян свободи пересування. Мається на увазі паспортну систему, яка не розповсюджувала на селян. Паспорти запроваджувалися лише для мешканців міст, робочих поселень, новобудов та радгоспів.

У Великій Радянській Енциклопедії 1939 року зазначено, що паспортна система представляє собою "порядок адміністративного обліку, контролю та регулювання пересування населення шляхом введення для останнього паспортів...". Закон діяв до середини 70-х років минулого століття.

До 1953 року в Радянському Союзі режимними було визнано 340 міст, місцевостей та залізничних вузлів. Кому видавати паспорти і прописувати у режимних зонах вирішували відповідні органи влади. Так само і кого зараховувати до неблагонадійних категорій людей, які після цього ставали безправними. Селяни, як і за часів кріпацтва, виявилися намертво прив'язаними до рідних домівок. Вони мали наповнювати засіки Батьківщини за трудодні або зовсім безкоштовно, оскільки іншого вибору їм просто не залишили. В колгосп добровільно-примусово записували з 16 років всіх, хто жив на його території.

Починаючи із 40-х років, впродовж десяти років радянською владою було видано безліч постанов та директив, які розвивали й "удосконалювали" інститут прописки. Цим самим все більше обмежуючи право громадян на свободу пересування, вільний вибір місця роботи і місця проживання.

״У документах не йшлося про позбавлення селян видачі паспортів, а просто, що село не підлягає паспортизації. І селянин автоматично ставав кріпаком, в повному розумінні цього слова, прикріплений до колгоспу. Без паспорта не можна було виїхати з села, не те що влаштуватися на роботу. Цим користувалися місцеві "князьки". Вигонили колгоспників з роботи, якщо хтось чимось не догодив. Особливо страждали жінки, які були об'єктом домагання бригадирів чи спеціалістів. Не пішла на зустріч в інтимному плану, звільнили. А якщо людина була безробітною впродовж трьох місяців, її називали туніядцем і каралося кримінальною відповідальністю. В нашому селі Макіївка було засуджено до виправних робіт близько 150 осіб. Коли я вже вчителював, до мене багато зверталося людей, щоб допоміг їм отримати паспорт. Бо тоді, щоб отримати паспорт, треба було два дозволи – голови колгоспу і сільської ради. Я писав скарги в ״Известие״. Звідти надходила шаблонна відповідь, нічого ми не можемо зробити, через те, що села не паспортизовані. Мовляв, примусити до цього голову колгоспу і сільської ради ми не вповноважені״ , - розповів Cazeta.ua 67-річний Валентин Хижняк, історик із села Макіївка Смілянського району на Черкащині.

Кожен колгоспник був зобов'язаний обзавестися довідкою із сільради, яка посвідчувала його особу і діяла не більше 30 днів. Видавали її виключно з дозволу голови колгоспу, щоб довічно записаний у його лави селянин не надумав залишити колективне господарство за власним бажанням. З села можна було втекти лише в разі, якщо вступити на навчання або піти в армію. Опісля сільські хлопці масово йшли на заводи, будівництво, в міліцію, залишалися на надстрокову службу, лише б не повертатися в колгосп. Можна було завербуватися на комсомольське будівництво, лісозаготівлі, розробку торфу, будівництво у віддалених північних районах. Паспорт завербованому видавався лише на строк дії договору, максимум на рік. Після чого колишній колгоспник усіма правдами і не правдами намагався продовжити угоду, щоб перейти в штат постійних працівників.

״Я пригадую, коли вже змінилася ситуація із паспортами, був свідком однієї ситуації. Голова колгоспу за щось сварив шофера. Погрожував працівнику, що забере в нього машину. А шофер витягнув з кишені ключі й жбурнув йому межи очі, якщо так, то й забирай. А старші люди сидять та кажуть: ״О, у свій би час цей Євдокій Минович так би ключі не кинув. Навіть якби голова сам сказав покласти ключі на стіл, то Євдокій Минович впав би перед ним на коліна і просив би пробачення״, - пригадав Валентин Михайлович.

Паспорти сільським жителям СРСР вирішили видавати лише в 1974 році. Нове Положення про паспортну систему гарантувало отримання паспорта всіма громадянами, які досягли 16 років. Щоправда, селян заборонялося приймати у містах на роботу. Процес повної паспортизації розпочався у 1976 році, а завершився лише у 1981 році. За цей період сільському населенню було видано 50 мільйонів паспортів.

Зараз ви читаєте новину «Безпаспортна система змушувала селян наповнювати засіки СРСР за трудодні». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути