Більшовики закопували зерно, щоб не дісталося голодним українцям

На Полтавщині презентували книги про Голодомор.

У Пирятині відбулась презентація книги члена Асоціації голодоморів в Україні Лариси Ковалівської "Не згасни, свічко пам'яті". Книга містить документальні свідчення очевидців та розповіді їхніх рідних про голодомори 1921 -1922, 1932 – 1933, 1946 -1947 років в Україні.

У курортному Миргороді провели презентацію книги Олександра Джуня "Личанський табір–притулок для дітей куркулів". Містить спогади очевидців про місцевий притулок, котрий у народі називали концтабором . У ньому протягом 1932–1933 років померло кілька сотень дітей від 3 до 17 років.

Важко осягнути ницість комуністичного режиму по відношенню до громадян держави. Зараз особливо загострилася дискусія відносно понять голоду та Голодомору. Щоб відбілити тоталітарний більшовицький режим, його прихильники вдаються до маніпуляцій — кажуть, що ніби Голодомору як такого не було.

"Мені тоді було 9 років, коли із одним хлопцем з Гаряжиного хутора, це була околиця Миргорода, побачили, як привезли у сарай, де цеглу складали, зерно. Ми поскидали сорочки, думали - визбираємо те, що попадає. Підійшли ближче, а там зерно вже нікуди зсипати. То його прямо в яму поряд із сараєм висипали. Під'їхав трактор і почав зерно засипати землею. НКВСники побачили нас і давай стріляти. Ми бігом у рів і ходу",– пригадує Василь Правосуд.

Голод не раз спіткав українців. Скажімо, в Російській імперії, зокрема, в південно-західних українських губерніях мав місце у 1890, 1892, 1894, 1901 та 1905 роках. Правда тоді він з легкої руки Алєксандра ІІІ отримав назву "нєдород".

Але на відміну від комуністичного режиму царський уряд всі ресурси направляв у губернії на полегшення ситуації, пов'язаної із голодом.

Комуністичну владу насаджували із Москви. Партійними керівниками, керівниками Державного політичного управління, міліції аж до районного рівня були в переважній більшості росіяни.

"Більшовицька колективізація і її наслідки – найстрашніший Голодомор в історії людства, штучно організований сатаністами, які обрали за свій символ астральну червону зірку. Своя сільська голота, кримінальні елементи та п'яниці дотримуючись принципу більшовиків "грабуй награбоване", знищувала добротні господарства, перетворювала на руїни садиби, знекровлювала землю",– пояснює Олександр Джунь.