Німецькі філологи Якоб і Вільгельм Ґрімм (Jakob und Wilhelm Grimm) всесвітньо відомі як збирачі казок. Вперше їхня збірка під назвою "Дитячі і сімейні казки" була опублікована 1812 року. У 2012-му вона відзначає двохсотлітній ювілей, і це гарний привід згадати не тільки про братів Ґрімм, а й про тих, хто допомагав їм, пише DW. Десятки людей брали участь у підготовці збірки казок в ролі оповідача або ж посередника, записуючи і пересилаючи казки майбутнім видавцям.
Відомий літературознавець Хайнц Ріллеке в своїй книзі "Справжні казки братів Ґрімм та їхні оповідачі" налічує близько сорока людей, "поставляли" казки Якобу і Вільгельму. З них лише троє були відкрито згадані ними. Це Філіп Отто Рунге, видатний німецький художник-романтик, який записав народну казку, відому в східноєвропейському варіанті як "Казка про рибалку та рибку", Август фон Гакстхаузен, пишаючись тим, що саме він збагатив збірник "Бременськими музикантами", і Доротея Фіманн, на рахунку у якої, щонайменше, два десятки казок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жодного запису "Катрусиного кінозалу" не збереглося
Зубожіла вдова кравця Доротея Фіманн розповідала казки під диктовку братів Ґрімм за невелику плату. Брати Ґрімм не тільки згадали її в передмові до книги, але й опублікували її портрет. Доротея Фіманн стала уособленням "типової" народної казкарки. Самі брати Ґрімм представлялися читачеві збирачами, які ходили "в народ". Це як не можна краще відповідає духу романтизму, але не відповідає дійсності - насправді брати Ґрімм збирали казки за письмовим столом.
При цьому вони користувалися допомогою ентузіастів, пов'язаних спільними інтересами, дружніми і сімейними зв'язками. Справедливості заради треба відзначити, що ті й не претендували на "співавторство". Серед них - дворянські родини з Вестфалії: фон Гакстхаузен і фон Дросте-Хюльсхоф. До останньої належала і відома німецька письменниця Аннетте фон Дросте-Хюльсхоф. Але внесок у збірку казок внесла не вона, а її сестра Дженні. Дженні передала, наприклад, братам Ґрімм казку "Стоптані черевички" (інша назва: "Дванадцять принцес, які танцюють").
Участі Аннетте у створенні збірника завадив - незважаючи на її літературний талант - Вільгельм Ґрімм, який мав до молодшої Дросте-Хюльсхоф відкриту неприязнь. Очевидно, певну роль тут зіграло і суперництво між сестрами. Дженні відчувала до Вільгельма ніжні почуття. Той відповідав їй взаємністю. Але одруженню закоханих не судилося відбутися через становіх відмінності. Дружиною Вільгельма стала інша казкарка - Дортхен Вільд.
Найвідоміша казка з репертуару Дортхен Вільд - "Пані Віхола" (в іншому перекладі - "Бабуся Завірюха"). У ній, як і в багатьох інших казках Дортхен, фабула побудована на суперництві двох нерівних сестер. У самої Дортхен було п'ятеро сестер, і, як припускає Хайнц Ріллеке, її дитячі переживання могли підігріти інтерес до цієї теми.
Хайнц Ріллеке вважає, що казкові сюжети відбивали біографії оповідачів. Не дивно, зазначає він, що в казках Доротеї Фіманн героїні нерідко відчувають чималі труднощі, адже і їй самій, що жила довгий час у глибокій нужді, довелося в житті несолодко. Залишалися мрії, віра в чудо. І в казці "Інвентар" принцесі доводиться чимало постраждати, пасучи гусей як простій селянці, перш ніж принц розпізнав у ній свою справжню обраницю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найціннішими ялинковими іграшками на виставці у Києві стали герої казок
Ще один оповідач казок, відставний солдат Йоханн Фрідріх Краузе, якому брати Ґрімм платили за розповіді поношеними брюками, надавав перевагу казкам про скривджених господарями старих слуг. Сюжет однієї з них повністю передає популярний в 1980-х радянський мультфільм "Жив-був пес". Зовсім інший репертуар у сестер Хассенпфлуг, дівчат з багатої і благополучної сім'ї. Їхні предки були гугенотами, в сім'ї говорили і читали французькою, в тому числі й ті казки, які сестри пізніше переказували братам Ґрімм. Героїні цих казок, як правило, - безтурботні принцеси, які чекають і чекають своїх принців.
Одним словом, у кожного оповідача казок був свій особливий "почерк", свої особливі пристрасті. У багатьох випадках він зберігся, хоча брати Ґрімм і вносили деякі зміни до надісланих їм казок, скорочуючи, доповнюючи або об'єднуючи тексти, а деколи прибираючи фривольні деталі. Так було змінено, наприклад, місце, де згадувалося про вагітність Рапунцель в однойменній казці французького походження. Цього зажадали обурені педагоги, прочитавши казку 200 років тому.
3 
1
Коментарі