Колишній студент Володимира Вернадського врятував йому життя

12 березня 1863 року народився у Петербурзі Володимир Вернадський. Батько Іван Вернадський був відомим економістом, нащадком запорізьких козаків. 1868-го сім'я переїхала до Харкова, де Іван Вернадський очолив Харківську контору Державного банку.

Дитинство та юнацькі роки Вернадського були тісно пов'язані з Полтавщиною. Майбутній науковець вчився у класичній гімназії. Вищу освіту здобув у Петербурзькому університеті.

1917 року Вернадський переїздить в Україну, де йому запропонували очолити майбутню Українську академію наук.

"…Дуже сумно і тривожно за майбутнє. Більшовицький рух, поза сумнівом, має коріння в населенні, у простолюдді, в натовпі. Він не вірить інтелігенції", - писав Вернадський у своєму щоденнику 1917-го.

Влада в Києві у 1918-1919 роках постійно змінювалась. Вернадський продовжував працювати над організацією Академії наук. Він визнавав необхідність розвитку української мови, культури, освіти, однак виступав за "лагідну" українізацію. При Академії наук всупереч політичним подіям у ці роки створили універсальну Національну бібліотеку України, пише "Укрінформ".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як проходять будні українських дослідників в Антарктиці

1919-го Київ захопили більшовики. Вчений опинився в Криму. Там у жовтні 1920-го його обрали ректором Таврійського університету. Вже через півроку більшовики вислали Вернадського з Криму. Він повернувся до Петрограда, де за ним постійно стежили.

Більшовики заарештували вченого за підозрою у шпигунстві. Він потрапив у в'язницю. Перебував у камері попереднього ув'язнення Петроградської надзвичайної комісії. Його врятував колишній студент Микола Семашко. Він тоді займав посаду наркома здоров'я. Заступництво Семашка врятувало життя Володимиру Вернадському. 1922 року Вернадський створив Радієвий інститут у Ленінграді і до 1939-го його очолював.

Вчений написав 473 наукові праці і кілька книг. Найвідомішою є "Біосфера", видана 1926 року.

×