Чоловік, що перетнув океан: 100 років від дня народження Тура Геєрдала

Любов до подорожей норвезький мандрівник всотав з молоком матері. Чи, можливо, у ньому відгукнулися гени вікінгів-мандрівників, що на своїх кораблях - дракарах - долали океанські простори? Як би там не було, відсвяткувавши напередодні Різдва 1936 року весілля, 22-річний Тур та його молода дружина Лів вирушають у свою першу подорож на полінезійський острів Фату-Гіва, де ледь не розпрощалися з можливістю ходити.

Однак це не зупинило невгамовного норвежця. На Фату-Гіві він зацікавився давніми культурами, це стало його пристрастю на все життя. Місцеві мешканці розповідали, що їхні предки припливли на ці землі на плотах здалеку. З тих пір думка про можливість повторити шлях давніх людей не покидає Геєрдала ні на мить.

Але підготовку до майбутнього експерименту довелося відкласти на кілька років - почалася Друга світова війна. Тура Геєрдала мобілізували до армії. Але вже у 1945 році, відразу після демобілізації, він знову повертається до своєї ідеї - вирушити на плоту через океан, щоб довести можливість плавань з Південної Америки до Полінезії.

Більшість науковців того періоду досить скептично поставилися до ідеї Геєрдала. Проте він не здавався - позичивши грошей у кредиторів та залучивши до подорожі своїх близьких друзів, Тур Геєрдал на бальсовому плоту "Кон-Тікі" таки подолав океан і довів правильність свого здогаду. Під час мандрівки на сміливців чекали чисельні небезпеки, кілька разів вони вже прощалися з життям.

Свою подорож Тур Геєрдал описав у книзі з однойменною назвою "Експедиція "Кон-Тікі". Ця книга, що була перекладена на 70 мов, дозволила Турові не лише розрахуватися з боргами, зробила свого автора відомим у широких наукових колах. У вересні 1949 року Шведське королівське товариство нагородило Тура Геєрдала срібною медаллю, а у 1961 на Х конгресі з археології було офіційно визнано, що Південно-Східна Азія та Південна Америка були батьківщиною народів, що жили на островах Тихого океану.

Як відомо, легендарний пліт нині зберігається в музеї "Кон-Тікі" в Осло. У 1951-му році фільм, знятий під час експедиції, отримав "Оскара" як краща документальна стрічка.

×