Думав три дні і відмовився - як Євгену Чикаленку пропонували стати гетьманом

21 грудня в Перешорах Подільського району на Одещині народився громадський діяч, видавець, агроном та меценат Євген Чикаленко.

Навчався в Єлисаветградській реальній школі. Сидів за однією партою з режисером Панасом Тобілевичем (Саксаганським). Здобув вищу освіту в природничому відділі Харківського університету. У Харкові брав участь у радикальному гуртку української молоді. За це 1884 був арештований. 5 років був під наглядом поліції.

Переїхав у Перешори, займався там сільським господарством. Проводив експерименти і домагався високих врожаїв у посушливі роки.

Коли померла 8-літня донька, Чикаленко вклав зібрані на її посаг гроші в українську громадську справу. Почав фінансувати журнал "Київська старовина", виплачував авторам гонорари. Видавав власні книги про агрономію, планує створити газету.

"Я не раз казав, що коли не матимемо своєї преси, школи, або хоча б такого геніального брехуна, як Сенкевич, щоб розбудив у широких колах національну свідомість, то станемо провансальцями", - писав Чикаленко у "Спогадах".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бандурист Кучеренко мав звання народного артиста УНР та УСРР

З початком 2017 року Української революції поїхав до Києва. Там його хотіли обрати головою Української Центральної Ради, але Чикаленко відмовився і поїхав у село.

29 квітня 1918 року його покликали в Київ на Хліборобський конгрес. Дізнається, що зі старшин Українського війська та Вільного козацтва створили Українську народну громаду. Вона хотіла повалили несамостійну УЦР. Головою держави вирішили оголосити гетьмана.

Серед претендентів на гетьманську булаву був Євген Чикаленко. Він попросив три дні на роздуми. За цей час спілкувався з діячами майбутнього уряду, але не знайшов підтримки. Від посади гетьмана відмовився. Ним обрали Павла Скоропадського.

Помер 20 червня 1929 року в еміграції у Празі. Прах Євгена Чикаленка розвіяли над Перешорами.

×