12 грудня 1764 року цариця Катерина II ліквідувала Гетьманщину. Керувати Україною доручила російському генералові Петру Румянцеву. А за дев'ять років, 1783-го, по всій території України запровадила кріпацтво.
1762 року до влади в Росії прийшла нова імператриця — Катерина II (1729-1796). Саме вона зробила останні кроки на шляху до рішучого обмеження автономії України, а згодом і остаточної її ліквідації. Державницька позиція Кирила Розумовського та заходи гетьмана, спрямовані на зміцнення автономії України, повністю суперечили централістській політиці російського уряду. Формальним приводом для таких дій стали дві чолобитні до імператриці, надіслані 1763 року гетьманом Розумовським і представниками козацької старшини. У них ішлося про відновлення давніх прав України, збереження її автономії та офіційне визнання спадковості гетьманської посади за нащадками роду Розумовських. У Петербурзі ці прохання були розцінені як один з кроків до відокремлення України від Росії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам"ятник Катерині II буде у Севастополі
Розлючена Катерина II була готова навіть віддати гетьмана під суд. Та врешті-решт вона запропонувала йому добровільно зректися гетьманства — і він подав рапорт про свою відставку. Замість гетьманської посади він отримав високий чин генерала-фельдмаршала й цілу низку нових маєтностей. Після остаточної ліквідації інституту гетьманства управління Лівобережною Україною було доручене другій Малоросійській колегії. До її складу увійшли чотири російських чиновники й чотири представники козацької генеральної старшини. Новостворену Малоросійську колегію очолив відомий політик і полководець граф Петро Рум'янцев. У "секретній" інструкції П. Рум'янцеву щодо управління краєм Катерина II наполегливо рекомендувала знищити всі залишки української автономії та закріпачити селян.
З часів правління Катерини II Лівобережна Україна стала називатися Малоросією, Правобережжя — Південно-Західним краєм, а південна частина України — Новоросією. За указами імператриці 1775 року була остаточно знищена Запорізька Січ. Гетьманщину поділено на три намісництва — Київське, Чернігівське й Новгород-Сіверське, до яких згодом приєдналися Харківське та Катеринославське. У новостворених адміністративних підрозділах була запроваджена єдина для всієї Російської імперії система управління. 1783 року вийшов імператорський указ, який остаточно прикріплював селян до місць їхнього проживання на час останньої ревізії, проведеної 1782 року, забороняючи залишати своїх власників.
2 
1
Коментарі