12 лютого 1798 року у Петербурзі помер останній король Речі Постолитої 66-річний Станіслав ІІ Август. У нього стався інсульт. На вимогу російської імператриці Катерини II він був змушений зректися престолу і переїхав до Петербурга, де жив на виділену йому пенсію без права виїжджати за кордон.
Одним з найбільших досягнень Станіслава ІІ Августа було скликання чотирирічного Сейму та прийняття 3 травня 1791 року першої конституції. Дехто вважає, що він несе відповідальність за розмежування Польщі та втрату суверенітету Річчю Посполитою. Залишив слід в історії також тим, що боровся за реформи, правда, невдало, пише сайт dzieje.pl.
На перші роки його правління припали Барська конфедерація і Коліївщина – 1768-го, що спричинило перший поділ Польщі 1772 року.
Поховали короля у католицькій церкві, звідки останки 1938 року були передані Другій Польській республіці й перепоховані на батьківщині у містечку Волочин. 1990-го через поганий стан поховання останки Понятовського перевезли з Волочина (тоді - Білоруська РСР) у Варшаву, де 14 лютого 1995 року їх урочисто переховали в соборі Святого Іоанна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все , щоб стерти з пам'яті їх та їхню добу"
Король Речі Посполитої Станіслав Лещинський народився 20 жовтня 1677 року у Львові. Був охрещений в Латинській катедрі Львова за участі діда — Станіслава Яна Яблоновського.
12 липня 1704 року Лещинський за підтримки шведського короля Карла XII, військо якого в той час перебувало у Польщі, був обраний польським королем. У 1703-1708 роках вів таємні переговори з гетьманом Іваном Мазепою про об'єднання України, Польщі і Литви у федеративну державу на засадах Гадяцького договору 1658-го, уклав угоду з гетьманом про спільну боротьбу проти Московського царства. Після поразки шведсько-українських військ у Полтавській битві 1709 року Лещинський був змушений виїхати до Франції.
2 
1
Коментарі
2