Багато народів березень вважали першим місяцем нового року, серед них й українці. Найчастіше пов'язували його з весняним рівноденням - 21 березня.
У стародавній Індії на початку березня відзначали мале свято богині Дурги. А велике свято цієї богині індійці святкували на осіннє рівнодення. Так, зиму в Індії традиційно проводжають святом холі – свято фарб. У цей день спалювали чудовисько Холіки та проганяли худобу по вугіллю.
У стародавньому Римі в березні було свято Кібели, на якому жреці оплакували Аттіса - символ сонця, яке поверталося на весну. На 2-й день після оплакування Аттіса римляни зустрічали весняний поворот сонця всенароднім радісним святом.
Подібне було і в Єгипті, де в березні згадували похорон Озіріса. Він, згідно з єгипетською релігією, був сонцем, котре мало слабкість узимку, а навесні знову набувало сили.
В Афінах у березні святкували Гілконошення: містяни носили по майданах пальмове гілля. Цей звичай зберігся і понині у країнах Близького Сходу, але тепер він пов'язаний з весільним обрядом.
Перси цього місяця святкували новоліття.
Чехи і частково німці у дохристиянські часи 1 березня теж вважали початком весни і першим днем світобудови.
Березень вважали початком року не тільки в Україні, але й у балтійських народів і німців. І скандинавські народи, особливо стародавні шведи, у дохристиянські часи в березні мали велике свято. Воно супроводжувалося жертвоприношеннями, масовими іграми і торгами протягом цілого тижня.
У персів і стародавніх слов'ян у прадавні часи був звичай влаштовувати врочистий обід, "тризну", на честь покійних родичів, що збереглося донині (в українців – Проводи, Радуниця). Такі тризни проводили на початку березня. Під час тризни люди оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало. Таке свято ще й досі зберегли південні шведи, лужичани і чехи, там воно проходить під знаком ослаблої зими і воскреслої весни.
Поляки 7 березня топили Маржану і при цьому співали про смерть, котра в'ється по парканах і шукає собі поживи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чоловіки у сукнях та жінки з палицями: в Індії розпочалося заборонене свято
І древні українці (трипільці, укри, руси, русичі, русини, руснаки) вважали, що початок новолітування повинен починатися з весною. Прихід весни пов'язували зі святом Явдохи. Воно припадає на 1 березня за старим стилем, 14 березня – за новим. Найімовірніше, Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні. Тобто найближче до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати і 12, і 13 місяців. Свято мало назву Нове Літо. Ще його називали Новоліттям, Новолітуванням.
Із впровадженням християнства обряди змінилися. Такі дійства, як спалювання солом'яної ляльки, - перейшли частково до Масляної, частково до купальських свят. Тризна - поминання предків - до великодніх проводів на гробках.
Свято Колодій існувало в Україні ще з часів Трипільської культури. Воно дещо змінилось під час впровадження християнства у часи Київської Русі. Як і всі народні свята та звичаї, воно набуло християнського релігійного змісту. Традиції святкування у більшості залишились незмінними. Це свято всепрощення та примирення, люди у цей час не бились, а навпаки намагались вирішити всі конфлікти, вибачитись та вибачити аби зустріти весну у злагоді і мирі.
2 
1
Коментарі