2 квітня 1801-го на Соловках звільнили з ув'язнення останнього кошового отамана Запорозької Січі 111-річного Петра Калнишевського.
Калнишевського заарештували на початку червня 1775-го. У цей час російські війська під командуванням генерала Петра Текелія, які поверталися з турецького походу, повністю зруйнували Січ, а все майно та козацькі архіви вивезли до Петербурга. Петро Калнишевський на козацькій раді відмовився оборонятись.
Кошового разом із старшиною звинуватили у захопленні та присвоєнні чужої власності і намаганні створити незалежне управління. На нього доніс полковий старшина Павло Савицький. 1767 року він повідомив у Петербург, що Калнишевський разом з писарем Павлом Головатим погрожував у разі невиконання земельних суперечок із Новоросійською губернією на користь Запоріжжя звернутись до турецького султана з проханням взяти Січ під свою протекцію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гетьман Хмельницький підписав союзний договір із Московією
85-річного Петра Калнишевського вивезли до Москви. Звідти за пропозицією князя Григорія Потьомкіна його засудили до довічного заслання до Соловецького монастиря. Він прибув туди 29 липня 1776 року. Калнишевського утримували в одиночному казематі розміром 1 на 3 м без права листування і спілкування з іншими ув'язненими. Дозволяти покидати келію йому лише на Пасху, Преображення та Різдво .
Калнишевський за час ув'язнення втратив зір та перестав себе доглядати. Після амністії він за станом здоров'я залишився ченцем у монастирі. Помер на 113-му році життя 13 листопада 1803 року після 27 років неволі. Похований на головному подвір'ї Соловецького монастиря перед Преображенським собором.
25 березня 1651 року відбувся бій козаків із поляками біля Вінниці. 3-тисячний козацький полк під проводом полковника Івана Богуна розгромив 20-тисячне польське військо. Загони поляків очолювали коронний гетьман Мартин Калиновський та гетьман Станіслав Лянцкоронський.
3 
1
Коментарі