вівторок, 07 травня 2019 14:57

Київський фунікулер перевіз 1 млн людей під час війни
9

7 травня 1905-го відкрили київський фунікулер. Першими пасажирами стали його будівники та майстри.

Іще з часів виникнення Києва існувала проблема зв'язку між Верхнім містом та Подолом. Спершу кияни користувалися крутими стежками, потім — Андріївським узвозом. Згодом від Хрещатика до Подолу пішов Володимирським узвозом перший трамвай. Шлях став хоч довшим, але зручнішим.

Ідею збудувати між верхньою та нижньою частинами міста механічний підйом у вигляді невеличкої похилої залізниці з канатною тягою подав інженер Артур Абрагамсон. Проект розробили інженери М. К. П'ятницький та М. І. Баришников.

  Зображення на листівці відповідає часу після відкриття фунікулеру в 1905-му.
Зображення на листівці відповідає часу після відкриття фунікулеру в 1905-му.

Будували підйомник 3 роки. Колії підйому простяглися на 200 м. Спершу він з'єднував верхню терасу Володимирської гірки з вулицею Боричів Тік.

Фунікулер називався Михайлівським електричним канатним підйомом через близькість до Михайлівського Золотоверхого монастиря.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жив Київ у 1930-ті - унікальні фото

Водночас від Контрактової площі до нижньої станції фунікулера проклали трамвайну колію. Придбавши квиток у трамваї №15, пасажири безкоштовно пересідали у фунікулер.

Фунікулер вважався трамвайним маршрутом. Він мав номер до середини 1930-х.

  Нижня станція, Боричів Тік. Тут пасажири могли безкоштовно пересідати з трамваю на фунікулер.
Нижня станція, Боричів Тік. Тут пасажири могли безкоштовно пересідати з трамваю на фунікулер.

1928-го під час планової заміни канату зірвався вагон, що стояв на верхній станції. Упав та розбив нижній вагон. Тоді вирішили вперше реконструювати фунікулер. До того ж будівельники проклали ще близько 40 м колії.

Відтоді нижню станцію перенесено на ріг вулиці Петра Сагайдачного й Поштової площі. Були спроби розширити територію фунікулера й раніше, але до того на новому місці станції були приватні садиби.

Трамвай та фунікулер у Києві перевозили пасажирів і під час німецької окупації впродовж 1941-1943-х. Фунікулер споживав дуже мало електроенергії, тому його робота не припинялася. За 1942-1943-ті перевіз 1050 млн пасажирів.

  Фотокартка 1943 року. На верхній станції розбиті вікна.
Фотокартка 1943 року. На верхній станції розбиті вікна.

1958-го у машинній залі фунікулеру встановили сучасніше устаткування. Саме воно зробило рух безпечним. А наприкінці 1984-го фунікулер знову оновили.

2019-го влада Києва запланувала встановити прозорий фунікулер фірми Doppelmayr Garaventa з кондиціонерами. Нові вагони зможуть вмістити кілька сотень людей і рухатимуться зі швидкістю до 14 м/с.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як змінювався Майдан Незалежності - ретро-фото

Цікаво, що під час снігопаду в березні 2013-го фунікулер використовували як підйомник для катання на лижах та сноубордах із Володимирської гірки та Андріївського узвозу.

Ось так виглядав фунікулер незадовго після його побудови.
Нижня станція, Боричів Тік. Тут пасажири могли безкоштовно пересідати з трамваю на фунікулер.
Проект фунікулеру.
Зображення на листівці відповідає часу після відкриття фунікулеру в 1905-му.
Таким був фунікулер до війни, фотокартка 1932 року.

Перші трамвайні вагони з електродвигунами прибули до Києва 2 травня 1892-го. Побудували їх брати Струве на фабриці у Москві за американськими кресленнями.

Зараз ви читаєте новину «Київський фунікулер перевіз 1 млн людей під час війни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути