"На випадок смерті гетьмана вибрати на його місце одного з синів Кирила Розумовського - достойнішого, на тих же основаніях, как сам гетьман" - пропонувалось у другій петиції вищої козацької старшини на ім'я нової імператриці Катерини II. Перша петиція, складена від імені гетьмана, старшини, шляхти, всього Війська Запорозького та народу малоросійського, у вступній частині наголошувала на добровільності українсько-російського об'єднання. Саме воно базується на запевненнях російських монархів не лише дотримуватися непорушно всіх тих прав і привілеїв, що їх отримало козацтво від литовських князів і польських королів, а й значно їх розширяти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Всім відомо, що від Хмельницького до Скоропадського всі гетьмани виявилися зрадниками" - як Петро І арештував козацьку делегацію
Восени 1763 р. на з'їзді в Глухові вища козацька старшина дебатувала навколо проблеми розширення української автономії. Козаки хотіли заховати гетьманську владу в роду Розумовських. Питання запровадження в Україні спадкової гетьманської влади було ініційовано доволі незграбно і викликало спротив частини української шляхти. Через київського генерал-губернатора Ф.Воейкова та київського митрополита Арсенія Могилянського про настрої учасників Глухівського з'їзду стало відомо в Петербурзі. Петиції викликали різке невдоволення уряду Катерини II. По отриманні інформації з України про підозрілі дебати в Глухові і навіть наміри гетьмана Кирила Розумовського про зраду, вона викликала останнього до Петербурга. Цариця змусила його "добровільно" зректися гетьманського уряду. Указом від 22 листопада 1764 р. гетьманський уряд оголошувався ліквідованим, а управління передавалося новоствореному органу - Малоросійській колегії.
"Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все , щоб стерти з пам'яті їх та їхню добу", - таким був наказ цариці для того, щоб привертати на свій бік український простолюд і викорінювати внутрішню ненависть козаків до росіян.
Уся повнота влади зосередилась у руках президента Другої Малоросійської колегії (1764–1786 рр.) генерал-губернатора П. Румянцева. Він запровадив жорсткий курс на централізацію та русифікацію.
За правління Катерини II українські землі були повністю інтегровані до складу Російської імперії. Вона ліквідувала Гетьманат як систему управління Україною, знищила Запорозьку Січ. Цариця ввела кріпосне право, провела конфіскацію монастирських земель і маєтностей на наших територіях. Припинила дію місцевого права в Україні, запровадила виключно загальноросійські закони.
Коментарі