Жерці майя були не єдиними, хто шукав дату кінця часів. Східні мудреці теж дещо знали про це.
Цей досить дивний диск, аналогів якому в світі немає, новосибірські археологи знайшли 40 років тому, але тільки недавно з'ясували, що на ньому зашифрований стародавній східний календар. У цієї речі виявилося щось спільне зі знаменитим календарем майя:в обох випадках заховану за таємними знаками інформацію про межі простору і часу можна трактувати по-різному.
У 1970 році експедиція Приморського археологічного загону Інституту історії, філології та філософії Сибірського відділення АН СРСР вела розкопки в обширній долині затоки Находки, недалеко від гирла річки Партизанська. Ця родюча місцевість в гірській тайзі була в 13 столітті місцем розселення чжурчженів - племен, які заснували сторіччям раніше на території Маньчжурії та північно-східного Китаю державу Цзінь, або Золоту імперію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мексиканські археологи виявили череп "інопланетянина"
В один з експедиційних днів археологи вирішили обстежити найближчі до місця розкопок печери. У їх числі опинилася і відома серед місцевого населення як Летюча Миша. Вчені заклали майже біля самого входу розвідувальний шурф, і серед іншого їм попалася дуже цікава річ - металевий диск з двома отворами. Навскидку знахідці дали розпливчасте визначення "монетовидний амулет", привезли до Новосибірська і на довгий час практично про неї забули.
"Це було зроблено свідомо, - пояснює керівник тієї експедиції, нині доктор історичних наук, завідувач сектором археології неоліту Інституту археології та етнографії СО РАН Віталій Медведєв. - Нам була незрозумілою інформативна значимість знахідки загалом і в її структурних частинах. Для цього потрібна організація неквапливого, спрямованогоі дослідницького пошуку". Такого роду роботою зайнявся доктор історичних наук, головний науковий співробітник сектору археологічної теорії та інформатики цього ж інституту Віталій Ларичев.
Археологам відомо чимало китайських монет того і більш раннього часу, схожих з цією річчю за формою, але не за малюнком. Як правило, на одній стороні монети, що символізує енергію ян, яку зображують чотири ієрогліфи. Вони вказують на те, до якої династії належала монета. А на стороні інь містилися два знаки. Залежно від того, при якому з імператорів була викарбувана монета, на ній міг бути додатково вказано девіз правителя.
Стилістика старокитайських амулетів теж добре відома історикам. На них завжди зображена якась сюжетна лінія - наприклад, "Черепаха і Журавель збирають довголіття".
Річ з печери в інформативному плані є більш мізерною - одні лише точки та насічки. Віталій Ларичев припустив, що в них зашифровані якісь відомості, які були цінними для людей. Після копітких підрахунків вчений з'ясував, що предмет містить 74 насічки на поверхні обода і 433 округлі, на кшталт зерен, опуклості. Поле зернини поділене на чотири нерівних числових блоки. Верхній сегмент, розташований правіше круглого отвору, містить 96 "зерен", верхній сегмент, що лівіше круглого отвору, - 99, нижній сегмент зліва - 116, нижній сегмент праворуч - 122 "зерна".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кінець світу наступить через три мільярди років" — знавець космосу
Як вважає дослідник, це свого роду математичні тексти, що відображають тривалість місяців, сезонів, років, а можливо, і багаторічних періодів, тобто фактично справжній календар. У такому випадку округлі опуклості імовірно уособлюють добу. Ларичев обчислив, що в календарі зашифровані часові цикли, які відображають періоди обертання на небі "блукаючих об'єктів" - Місяця, Сонця, Марса, Юпітера, Сатурна та інших. Так, наприклад, під числом 116 в нижньому сегменті зліва таїться не що інше, як кількість діб, за яку обертається навколо Сонця найближча до нього планета - Меркурій. "Справа в тому, що релігійно-міфологічна значимість Меркурія була надзвичайно висока в астральних культурах півдня Азії, а також Середнього та Близького Сходу, - пояснює Ларичев, - тому цей факт не міг не знайти відображення на амулеті". Дійсно, в тому ж Вавилоні планета Меркурій була небесним відповідником бога Набу - покровителя письма. Якщо згадати, що саме мистецтво письма вивело Шумер і Вавилон на шлях стрімкого розвитку цивілізації, легко усвідомити важливість впливу Меркурія.
На думку дослідника, укладачі календаря мали прекрасне уявлення про зоряне небо. Так, якщо скласти елементи двох верхніх сегментів зерни і помножити на три, можна було майже з безпомилковою точністю розрахувати синодичний оборот Венери - проміжок часу між двома послідовними з'єднаннями цієї планети з Сонцем при спостереженні за ними із Землі. За стародавнім китайським календарем цей період становить 585 доби, а насправді 583,9 дні - як бачимо, розбіжність несуттєва.
За розрахунками вченого, в 433 опуклостях на амулеті зашифровані проміжки часу, протягом яких Місяць робить обер навколо Землі. Цей період називається сидеричний і становить 27,32 дні. Це не означає, що рік у поданні чжурчженів тривав 433 дні. У амулеті, на думку вченого, заховані як місячний, так і сонячний календар. Наприклад, 122 "зерна" в нижньому сегменті праворуч, швидше за все, відповідають третини звичного нам календарного року, щоправда, високосного.
Весь диск, як вважає дослідник, може позначати Всесвіт у її цілісності, а опуклий обідок ніби окреслює межі в просторовому плані, моделюючи тимчасову структуру світобудови. Чи означає це, що, вдивляючись в календар, можна знайти в ньому інформацію про кінець часів, на зразок того, який деякі дослідники розгледіли в календарі індійців майя?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корону майя показали напередодні кінця світу
Віталій Ларичев не претендує на те, що його версія розшифровки є єдино правильною, але схиляється до того, що в цьому стародавньому східному календарі швидше міститься інформація про нескінченність часів. По суті це календар вічності, що представляє собою систему літочислення, якою користувалися у свій час і корінні жителі Центральної Америки. По ньому спостерігали за рухами зірок і планет, вираховували сонячні і місячні затемнення. Все це дозволяло древнім правителям вгадувати природні явища і фактично передбачати майбутнє, вміло керуючи своїм народом. Якщо з якихось причин народ був незадоволений правителями, ті могли за допомогою мага або зіркаря, який умів читати таємні знаки календаря, заздалегідь "призначити" дату найближчого кінця світу, наприклад, у вигляді майбутнього сонячного затемнення. Що могло бути дієвіше за такі страхітливі знаки? Втім, подібне невідання коренилося в головах різних народів десь до пізнього Середньовіччя, а потім люди зрозуміли, що до чого. Наприклад, схожі кулони зустрічаються у інків, для яких час теж поєднувалося з простором. З історичних джерел відомо: в 16 столітті, коли інків запитували, чи збагнули вони, що світ повинен закінчитися, вони сміялися у відповідь.
Віталій Ларичев вважає, що амулет з печери Летюча Миша, зображає план світобудови як якоїсь карти космосу, а може і зовсімбути мандалою - найдавнішим сакральним символом буддистської космологічної міфології і магії, що означає "платформу світобудови". Нібито і в наші дні знання, які закодовані на амулеті, допомагають ефективно розпоряджатися часом, передбачати події, отримувати максимальний прибуток із запланованих справ. Якщо так, то це лише свідчить про високий рівень природно-наукових знань в імперії чжурчженів, яка називалася Золотою.
3 
1
Коментарі
1