субота, 28 листопада 2020 18:06

Маємо усвідомити колективну травму - історикиня

Українці мають усвідомити і подолати колективну травму, яку отримали під час Голодомору. Для цього слід знати проблеми, які довелося долати людям у 1930-х роках. Лише тоді зможемо розвивати демократичну державу. Про це Gazeta.ua розповіла директорка Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду Світлана Маркова.

"На початку 1930-х років комуністичний тоталітарний режим спровокував у більшості українців постійний стан фрустрації, що супроводжувався гнівом, відчаєм, почуттям провини, втратою контролю над собою. У людей від голоду ставалися психічні розлади, затьмарювалася свідомість, порушувалося мислення, воля, пам'ять. Навколишня дійсність викликала у частини людей панічний страх", - каже історикиня.

Інтенсивність психологічної кризи зростала поступово, з підвищенням конфліктної напруги. Вона досягла апогею взимку 1932–1933 років.

Автор: Аліна Карбан
  Інститут дослідження Голодомору створили 2018-го як філіал Національного музею Голодомору-геноциду. Він став першою державною інституцією, яка займається комплексним дослідженням злочину комуністичного тоталітарного режиму – Голодомору-геноциду. В установі працює 21 провідний фахівець із тематики Голодомору-геноциду
Інститут дослідження Голодомору створили 2018-го як філіал Національного музею Голодомору-геноциду. Він став першою державною інституцією, яка займається комплексним дослідженням злочину комуністичного тоталітарного режиму – Голодомору-геноциду. В установі працює 21 провідний фахівець із тематики Голодомору-геноциду

"Тоді стала зрозумілою непереборність тогочасного становища. 1933 року українців змусили не лише голодувати, а й по-рабському працювати, жебракувати, зректися базових принципів та переконань, поставили на межу виживання. Випадки канібалізму та трупоїдства були найвищою фазою у негативній трансформації свідомості. Вони підтверджені архівними матеріалами багатьох областей України", - пояснює Світлана Маркова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Дуже сумував за братами, сестрою і рідною домівкою. Та мене з хати не випускали" - свідок Голодомору

Для подолання колективної травми, пов'язаної з Голодомором-геноцидом, потрібна допомога психологів та психіатрів. Співробітники інституту активно працюють над науково-дослідною темою "Голодомор-геноцид: історико-правові, соціально-демографічні, психологічні, культурні наслідки та комеморативні практики". Її мають завершити до 90-х роковин Голодомору-геноциду.

Щоб наступні покоління повніше усвідомлювали наслідки Голодомору в інституті планують видати перший в Україні навчальний посібник для вчителів історії та громадянської освіти "Голодомор 1932–1933 років – геноцид української нації". Для цього співпрацюють з навчальними закладами - організовують та проводять уроки, лекції, майстер-класи та дискусії.

Щороку в 4-ту суботу листопада в Україні вшановують загиблих від голоду. Цьогоріч День пам'яті жертв Голодомору припадає на 28 листопада.

Протягом 1932–1933 років на території УРСР померли понад 7 млн людей, ще 3 млн українців загинули поза її межами — на Кубані, Північному Кавказі, Нижньому Поволжі та Казахстані.

Зараз ви читаєте новину «Маємо усвідомити колективну травму - історикиня». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути