27 лютого 1887 року народився авіатор Петро Нестеров. У 16 років він випустився з кадетського корпусу у Нижньому Новгороді. Через два роки закінчив з відзнакою училище у Петербурзі.
У 19 років вирішив одружитися з сусідкою – полькою за походженням Діною Галецькою. За тодішніми законами, російський офіцер міг одружитися тільки після 28 років, а якщо раніше — то мав сплатити 5 тис. рублів "реверсу". Ці гроші були призначені для утримання сім'ї в разі смерті годувальника. Служба на околицях імперії звільняла від сплати "реверсу", тому Нестеров поїхав до Владивостока — у 9-ту Східно-Сибірську стрілецьку артилерійську бригаду - і одружився з Діною. 1909 року народилася їхня донька Маргарита.
1911-го він захопився повітроплаванням і вступив до повітряної школи у Петербурзі. Збудував планер і домігся зарахування до військово-авіаційної школи. 5 жовтня 1912 року на літаку-біплані "Фарман" склав іспит на звання військового льотчика. У характеристиці зазначалося, що "поручник Петро Миколайович Нестеров закінчив школу за першим розрядом, вимогливий до себе, ініціативний, рішучий та, крім того, має видатні якості дослідника й експериментатора".
Нестеров був призначений начальником авіазагону 7-ї роти повітряного плавання, згодом – 11-го корпусного загону 3-ї Київської роти. 9 вересня 1913 року над Святошинським аеродромом вперше в світі здійснив на літаку "мертву петлю", яка носить назву "петля Нестерова". За деякими даними – над теперішнім проспектом Перемоги поблизу сучасної вулиці Нестерова, пише сайт uahistory.
Він очолив перший в історії авіації груповий політ із посадками на незнайомій території за маршрутом Київ – Остер – Ніжин – Київ. Здійснив переліт Київ – Гатчина - це був рекорд: 1277 км за 7 год. 45 хв. льотного часу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український ас вразив публіку на міжнародному авіашоу
1912 року народився його син Петро. Родина Нестерових жила у Києві на вул. Московській, 5. Зараз на цій вулиці встановлена меморіальну дошку Петру Нестерову.
Коли розпочалася Перша світова війна, Петро Миколайович Нестеров служив у царській армії у повітряних військах. 8 вересня 1914 року у небі біля села Воля-Висоцька - тепер Жовківський район, Львівської області - 27-літній Нестеров намагався в повітрі протаранити австрійський літак. Він здійснив повітряний таран. Загинув і він, і екіпаж австрійського літака. Це був перший в історії повітряний таран.
27-літнього Петра Нестерова поховали у Києві на Аскольдовій могилі. Радянська влада перетворила кладовище на Аскольдовій могилі на парк і танцювальний майданчик. Родичам дозволили перепоховати померлих 1938 року. Могильний хрест Нестерова не зберігся, тож розкопали іншу могилу, в якій лежав офіцер. Як пригадують очевидці, він був у чоботях, із кокардами. Згадали, що авіатора ховали невзутим. Пошуки продовжили, орієнтуючись на сусідні пам'ятники, зафіксовані на світлині. Так виявили труну, в якій лежав штабс-капітан у шкарпетках. Його поховали на Лук'янівському цивільному цвинтарі. Нині могила знаходиться на ділянці №13-1, ряд 2, місце 6.
У квітні 1913-го 26-річний поручик Петро Нестеров їхав потягом із Варшави до Києва. У Варшаві нещодавній випускник військово-авіаційної школи протягом 4 місяців опановував французький моноплан "Ньюпор-IV", який щойно взяла на озброєння російська армія. Нове призначення льотчика — очолити в Києві ХІ корпусний загін 3-ї авіаційної роти.
2 
1
Коментарі