Музей чорноморського піратства був відкритий в місті Євпаторія. Основу найбільшої колекції, присвяченій цій проблемі в регіоні в античні часи, склали знахідки, виявлені під час археологічних розкопок і підняті з дна моря. Музей стилізовано під інтер'єр античного судна.
Відвідувачі музею зможуть дізнатися про історію мореплавання в Чорному морі (Понт Евксинський), дізнатися про створення морських суден, торгівлю і мореплавання. Музей знаходиться навпроти музею історії Кримської війни на вулиці Революції, будинок 56.
Відлунням піратських рейдів, які здійснювали ще давні греки у водах Чорного Моря, може служити міф про Аргонавтів, які, подолавши безліч перешкод, вкрали золоте руно у Колхидського царя Еета. Їхні дії сьогодні можна було б кваліфікувати як прибережний розбій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Води Балаклави були гаванню античних піратів
Більш достовірні відомості про широке поширення піратства в тутешніх водах можна знайти у давньогрецьких і римських авторів: Тимосфена, Плінія, Геракліда, Полібія, Страбона, Овідія.
Піратством промишляли практично всі племена, що жили вздовж узбережжя Чорного моря, воно так само ставало місцем дії піратських рейдів стародавніх греків, як до, так і після Пелопонесської війни. Морський розбій був настільки поширений на Чорному морі, що за твердженням античних авторів місцеві селяни навіть орали зі зброєю в руках.
Найлютішими розбійниками на Чорному морі вважали ахейців, зигів та їхніх сусідів геніохів, що жили на гористому узбережжі Північного Кавказу. Основною діяльністю цих племен було піратство. Навіть грецький філософ Аристотель писав, що вони схильні до вбивства і навіть людоїдства "від природи". У водах від Фазісу до Синдської гавані жодне судно не могло відчувати себе в безпеці. Ці племена займалися піратством не тільки поруч з місцем свого проживання, а й здійснювали далекі морські походи в Південні і Західні межі Чорного моря. Нападали на міста і загальногрецькі храмові центри. Правителі багатьох держав через страх надавали їм свої корабельні стоянки та ринки для продажу бранців і награбованого. Ці племена залучалися для війни з Римською імперією, нарівні з кілікійський піратами, царем Понтійського і Боспорського царств Мітрідатом VI Євпатором.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У каюті капітана на затонулому кораблі зробили унікальну знахідку
У самому ж Криму славу піратів здобуло собі плем'я таврів, вони в основному нападали на судна, що зазнали катастрофи. Є припущення, що вони заманювали кораблі на скелі, запалюючи вогні. За повідомленням історика Страбона всіх бранців вони приносили в жертву богині Діві: "Спочатку вони вражають приречених дубиною по голові. Потім тіло жертви, за словами одних, скидають з кручі в море, бо святилище стоїть на крутій кручі, голову ж прибивають до стовпа".
Владики Боспорського царства не раз намагалися покінчити з цим явищем, іноді це їм навіть вдавалося. Так цареві Евмелу (310 - 304 рр. до н.е.) вдалося на короткий час перемогти піратів і очистити Північне Причорномор'я від їхніх кораблів. Давньогрецький історик Діодор із захопленням писав про боротьбу Евмела з піратами. Вірогідно, за ефективністю, його дії можна порівняти з вдалою компанією проти піратів Помпея, якому вдалося очистити моря від цього зла. Однак і триста років після Евмела і сімдесят після Помпея, римський поет Овідій згадує піратські дії ахеян і геніохів, нападників з моря на причорноморські міста.
Зазвичай карою для спійманих піратів було або розп'яття, або посадження на палю, переможці хотіли, щоб смерть їхня була якомога болісною і повчальною для інших.
3 
1
Коментарі
2