Нарада послів і військових Німеччини й Австро-Угорщини розпочалася в Києві 23 квітня 1918 року. Її учасники різко виступили проти Української Центральної Ради.
За Берестейським миром 9 лютого 1918-го, війська центральних держав мали допомогти визволити УНР від більшовиків. В обмін на це, низка невигідних економічних угод змушувала Україну забезпечувати центральні держави продовольством і сировиною. Згодом визволителі самі перетворилися на окупантів. А Центральна Рада з її соціалістичною політикою ліквідації поміщицького землеволодіння та 8-годинного робочого дня не змогла забезпечувати угоди. Тоді ж розпочалася економічна криза. Це змушувало окупантів ще наприкінці березня шукати влади, здатної виконувати "умови допомоги", попри те, що українці самі потребували хліба.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада знехтувала попередженнями про державний переворот
За добу, на нараді вирішили "зберегти український уряд" та підготували заяву про поточну й майбутню діяльність військ центральних держав на українських землях. Німці вимагали усунення від влади "неблагонадійних соціалістичних елементів", запровадження військово-польових судів, скасування заборон на вивезення з України хліба. Вимоги до ЦР передав німецький дипломат Альфонс Мумм фон Шварценштейн.
Центральна Рада рішуче відмовилася від них і надіслала протест до командувача німецькими окупаційними військами в Україні Германа Ейхгорна. Це й визначило подальшу долю першого українського революційного парламенту. Німці називали майбутній гетьманський переворот маленьким втручання, щоб допомогти гарній країні впорядкувати свої справи.
Українська Центральна Рада в Києві ухвалила закон про недоторканність особи її членів 16 квітня 1918-го. Законопроєкт внесла фракція сіоністів. Окрім недоторканності представників ЦР, її було передбачено і для депутатів, обраних до Українських установчих зборів - законодавчої установи, що мала затвердити новий лад і конституцію України.
2 
1
Коментарі