Незалежність - це можливість робити все для захисту українців. Україна без незалежності мала і Голодомор, і велику кількість жертв під час Другої світової війни. Тоді українців часто використовували, як гарматне м'ясо. Незалежність – це імунітет, вважає історик Олександр Зінченко.
"У 1991 році мені було 14 років. Я дуже добре пам'ятаю понеділок 19 серпня, коли оголосили про створення ГКЧП, - каже він. - Того дня я мав їхати до бабусі у передмістя Харкова. Мама зранку сказала, що у нас новий президент. Я не міг збагнути, що сталося з Горбачовим.
Був активним піонером, приїхав до бабусі, але відразу повернуся до міста. У Харкові хотів купити деякі газети. Далеко не всі видання того дня доїхали. Підійшов до магазинчика Союзпечати на центральній вулиці Сумській. Спитав у продавчині "А що, ще демократична преса якась залишилась?" Треба було бачити, якими очима дорослі з черги на мене глянули.
Вдома слухав ВВС та "Радіо Свобода". Намагався зрозуміти, що відбувається. 21 серпня чую по державному радіо "Маяк", що ГКЧП у повному складі виїхав до аеропорту Шереметьєво. Було зрозуміло, що путч провалився. Я зі спокійною душею повернувся до бабусі.
Про те, що Україна оголосила незалежність я дізнався значно пізніше. Друзі, які були в Харкові, брали участь у заходах. Хтось поїхав до Києва. Тепер я, як історик, намагаюсь надолужити для себе все те, що я пропустив".
Україна та Кравчук переграли і Москву, і Вашингтон. Дуже багато на пострадянському просторі переконані, що це американці розвалили Союз. Насправді, його розвалили українці. Таку думку при зустрічі з істориком висловив білоруський політик Станіслав Шушкевич.
"Перший склад українського парламенту кілька разів ламав логіку Кремля та Вашингтону. Декларацію про державний суверенітет 19 липня 1990-го підтримували хлопці та дівчата, які у жовтні того року вийшли на Революцію на граніті. Вони категорично вимагали не брати участі у творенні жодного нового союзного договору. Це було імплементовано в рішення Верховної Ради у червні 1991 року. Рада заявила, що не буде брати участь у створенні нової союзної угоди, бо потрібно більше часу для консультацій і випрацювання варіантів.
На демократичному конгресі в Харкові виробили ідею співдружності держав, яка мала би заступити Радянський Союз. У Москві це не всім сподобалося. Рішення Верховної Ради призвели до того, що у Москві активізувалися більш консервативні середовища. Вони і утворили ГКЧП. Його учасники намагалися зірвати підписання нової союзної угоди.
Була загальна позиція і Горбачова, і Єльцина, і путчистів, що без України СРСР існувати не може. Верховна Рада руками комуністів підписала Акт проголошення незалежності. Народна рада нав'язала правильний порядок денний для всіх депутатів. А через кілька днів президія заборонила Комуністичну партію України", - пояснює Олександр Зінченко.
Незалежність дала зростання якості життя. Починаючи від якості туалетів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незалежність - це розуміння сенсу існування народу
"Я пам'ятаю вбиральні в Харківському цирку. В дитинстві боявся, що мене затягне в діру. Молоде покоління цього вже не пам'ятає. Ми трошки навели порядок не лише в сортирах, але й в головах. І це величезна перевага.
У 1991 році над СРСР висів привид масового голоду. Більшість зерна Союз не виробляв а закуповував. Він збудував настільки неефективну систему сільського господарства, що не міг нагодувати власний народ. Поки нафтодоларів вистачало, то можна було купувати збіжжя у Канади та США.
Коли 1985-го обвалилися ціни на нафту, СРСР не зміг надолужити за рахунок збільшення обсягів видобутку. Це призвело до споживчої кризи. Тоді навіть помічник президента Анатолій Черняєв не міг купити хліба в Москві. Це лютий 1991 року. Хліба просто не було.
Комік Євген Петросян тоді ще жартував, що у Парижі всі фотографувалися на тлі Сени і ці світлини нікому не були цікаві. А він сфотографувався на фоні м'ясної крамниці де вивісили 50 сортів ковбаси. І це фото просили показати по кілька разів. А тепер зайдіть у будь-який український супермаркет і ви побачите 50 сортів ковбаси і більше. Радянській людині не могло таке і приснитися", - каже історик.
Досягненням періоду незалежності є більш ефективна система сільського господарства. За радянських часів врожайність була від 16 до 24 ц з гектару. За 40 ц. з гектару давали орден. Зараз за 40 центнерів з гектару виганяють з роботи. За соціологічними дослідженнями 2018-го українці стали найменше боятися голоду. Це тому, що збудували економіку, яка є більш ефективно, ніж 1991 року.
"Говорячи за період незалежності, я пишаюся подіями, коли проактивна меншість нав'язувала пасивній більшості правильний порядок денний. Це Революція на граніті 1990-го, це Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності. Це події, за які абсолютно не соромно", - підсумував Олександр Зінченко.
16 липня 1990 року Верховна Рада Української PCP ухвалила Декларацію про державний суверенітет України і постанову "Про День проголошення незалежності України". Наступного року внесли зміни в Кодекс законів про працю, внаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: "16 липня — День незалежності України". Його відзначили лише раз - у липні 1991-го.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 року його підтримав народ на Всеукраїнському референдумі. Через це дату святкування Дня незалежності змінили. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про День незалежності України", якою встановила дату 24 серпня.
Коментарі