Новий аналіз ділянок європейських археологічних розкопок, що містять великі об'єми останків мамонтів і людського житла, побудованого із застосуванням велетенських кісток, дозволив сформулювати нову інтерпретацію формування цих ділянок.
Професор Емеріта Пат Шипмен з Пенсильванського університету вважає, що раптова поява подібних споруд може бути пов'язана з тим, що наші предки стали використовувати одомашнених собак для полювання на мамонтів - вимерлих тварин, які мають віддалену спорідненість з сучасними слонами.
Дивовижні археологічні ділянки, на яких виявлені кам'яні знаряддя і значна кількість мертвих мамонтів, несподівано отримали поширення на території сучасної центральної і східної Євразії в період приблизно між 45000 і 15000 років тому, хоча на мамонтів люди і їх предки полювали до того часу близько мільйона років.
"Одна з найбільших загадок полягає в тому, як вдалося вбити таку значну кількість мамонтів за допомогою наявної у той час зброї", заявила Шипмен.
За словами дослідниці, для вбивства мамонтів у великих кількостях одночасно знадобилася б зброя, аналогічна сучасній, що дозволило б знищувати тварин цілими стадами.
Ключовою для нової гіпотези Шипмен стала робота Міт'є Гемонпре з Королівського інституту природних наук Бельгії, який знайшов докази того, що в досліджуваному регіоні великими м'ясоїдними були одомашнені собаки, а не вовки, як вважалося раніше. Так Шипмен дійшла до висновку, що, можливо, саме собаки допомагали людям полювати на мамонтів.
"Собаки вміють добре вистежувати і утримувати здобич на місці, поки мисливці наближаються. Подібна тактика полювання істотно збільшила б її успіх", відмітила Шипмен. "Також великі собаки здатні нести здобич до місця проживання або табору мисливців, охороняючи туші від інших м'ясоїдних".
Коментарі