14 серпня 1992 року розпочалась війна в Абхазії. Конфлікт спричинило прагнення абхазької політичної еліти до незалежності від Грузії, що відкидали у Тбілісі.
Того дня Грузія ввела до Абхазії війська Національної гвардії під командуванням Тенгіза Кітовані. Мали взяти залізницю, встановити контроль над станцією Інгірі й іншими важливими об'єктами. Розпочалися бойові дії, до яких згодом підключилась і решта збройних сил. Активна фаза тривала близько року.
Абхазців підтримували добровольці з Північного Кавказу і Росія, що надавала людей, техніку і зброю. У свою чергу абхазці запевняли, що використовують трофейну.
16-27 вересня 1993 року розгорілася битва за Сухумі, у якій брали участь російські війська. Місто було взято абхазькою стороною. На заході Грузії розпочалися повстання. Тоді Голова країни Едуард Шеварднадзе погодився вступити в СНД і попросив військової допомоги у Росії. Та "рекомендувала" абхазцям зупинити наступ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 12 років тому Росія напала на Грузію
14 травня 1994 року ворогуючі сторони підписали у Москві угоду про припинення вогню і розведення сил. Уже 23 червня на території Абхазії закріпилися "миротворчі" сили СНД - переважно російські підрозділи.
Збройний конфлікт спричинив масові руйнування. Близько 250 тис. етнічних грузин покинули Абхазію.
До 1931-го РСР Абхазія і РСР Грузія були рівноправними суб'єктами, пов'язаними союзним договором. Потім цей статус було втрачено, Абхазія стала автономною республікою у складі Грузинської РСР, яка входила до складу ЗРФСР. Згідно з переписом населення 1989 року, у Абхазії з населенням 535,6 тис. осіб грузини складали 45%, абхази - 18%, вірмени - 15%, росіяни - 14%, греки - 3%. Після розпаду СРСР політичні конфлікти між Грузією і Абхазією значно посилились.
2 
1
Коментарі