Російські гроші і неонацисти – що не так із меморіалом у Бабиному Яру

5

Представники української культурної та наукової спільноти звернулися до президента Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та мера Києва Віталія Кличка з вимогою взяти повну державну відповідальність за створення Національного меморіального комплексу в Бабиному Яру.

Приводом для звернення став скандал навколо діяльності Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", заснованого 2016 року з ініціативи та коштом російських бізнесменів Міхаіла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. Від самого початку цей проєкт викликав суттєві заперечення представників української наукової спільноти і єврейської громади через накинуту спонсорами-замовниками неприйнятну ідеологію та обрану ділянку для будівництва, розташовану на території колишніх київських кладовищ.

Що це за місце

Урочище Бабин Яр розташоване в північно-західному районі Києва. Простягається від Кирилівської вулиці в напрямку вулиці Юрія Іллєнка між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги. Перша згадка про нього датується 1401 роком. Тоді баба-шинкарка продала землю урочища Домініканському монастирю. У XV-XVIII сторіччях територію називали Шаленою Бабою і Бісовою Бабою. Пізніше – Бабиним Яром.

Чим відоме в історії

1869 року біля Бабиного Яру відкрили літній військовий табір. На його території збудували Дивізійну церкву, знищену більшовиками.

1920-х на місці табору хотіли облаштувати лижну базу і трамплін. За свідченнями очевидців, в урочищі ховали жертв Голодомору 1932-1933 років.

Під час нацистської окупації у 1941-1943 роках у Бабиному Яру знищували євреїв, ромів, членів Організації українських націоналістів, комуністів та полонених. Знищення людей почалося 27 вересня 1941 року. Тоді в Бабиному Яру розстріляли 752 пацієнтів психіатричної лікарні імені Івана Павлова. Нацисти вважали людей з інвалідністю неповноцінними.

У вибухах на Хрещатику 24 вересня 1941 року німці звинуватили євреїв. 27-28 вересня по всьому Києву почали з'являтися оголошення українською, російською і німецькою мовами. Вони наказували євреям зібратися 29 вересня 1941 року, до 8-ї години ранку, на розі Мельникова й Дорогожицької вулиць. З собою сказали мати документи, гроші, цінні речі, теплий одяг та білизну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трупи на тротуарах і черги за речами розстріляних: Київ у жовтні 1941-го

"Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний", - йшлося в оголошеннях.

29 вересня люди натовпом йшли по вулиці Мельникова. У її кінці нацисти облаштували заставу, за якою розгорнули похідну канцелярію. Від натовпу відокремлювали 30-40 осіб і під конвоєм вели "реєструватися". Відбирали документи і цінності. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипу виводили до краю яру. На протилежному боці на спеціально обладнаній дерев'яній платформі сидів кулеметник. Поліцаї палицями заганяли людей під кулеметний вогонь.

 

Скільки людей поховано в Бабиному Яру

Провідний науковий співробітник Музею історії Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру Віталій Нахманович підрахував, що в Бабиному Яру за весь час німецької окупації розстріляли 90–100 тис. людей. З них приблизно 65–70 тис. євреїв.

Тут розстріляли 621 члена ОУН. Серед них була поетеса Олена Теліга.

 

Російські пропагандисти часто поширюють міф про участь українських військових частин у розстрілах у Бабиному Яру. Страти 29 та 30 вересня 1941 року виконувала Зондеркоманда 4а Айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за підтримки 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції порядку полку поліції "Південь". Це німецькі військові підрозділи, створені на території Третього Рейху.

Чи вшановували пам'ять жертв Бабиного Яру раніше

Радянська влада тривалий час замовчувала знищення євреїв у Бабиному Яру. Після війни Кремль розпочав політику антисемітизму і намагався не виділяти Голокосту серед загального вбивства "радянських громадян".

1950 року міська влада ухвалила рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петровських цегляних заводів. Це мало створити плаский рельєф. Через Яр мали прокласти транспортні шляхи та розбити там парк. Яр перекрили земляною греблею та стали закачувати туди пульпу. 13 березня 1961 року дамба не витримала навантаження. Селевий потік ринув на Куренівку. Загинули приблизно 1,5 тис. осіб.

29 вересня 1966-го вперше в Бабиному Яру зібралося кілька сотень людей для вшанування загиблих. Перед ними виступив дисидент Іван Дзюба. Він закликав українців побачити подібність між двома народами. Дзюба висловив сором з приводу того, що серед українців усе ще поширений антисемітизм.

Агенти КДБ пильно стежили за вшануванням жертв Бабиного Яру. Офіційно вони вели боротьбу з сіонізмом - рухом за створення єврейської держави. Багатьох звинувачували в сіонізмі безпідставно. КДБ стежив, щоб у Бабин Яр не принесли вінків з проізраїльськими гаслами та символікою.

1976 року в Бабиному Яру відкрили пам'ятник жертвам нацистів. Євреїв на ньому не згадано.

29 вересня 1991-го, на 50-ту річницю першого масового розстрілу євреїв, в урочищі встановили пам'ятний знак "Менора".

 

Пізніше на території Бабиного Яру розмістили пам'ятники Олені Телізі, членам ОУН, підпільниці Тані Маркус, убитим ромам, розстріляним дітям.

На базі Інституту історії України НАНУ розробили комплексну концепцію на створення двох музеїв Голокосту й історії Бабиного Яру. Урочище і довколишні кладовища планували перетворити на меморіальний парк.

Хто взявся споруджувати Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"

Ідея створити меморіал "Бабин Яр" виникла 2015 року. Реалізовували проєкт меморіалу бізнесмен Віктор Пінчук, російські олігархи Михайло Фрідман і Герман Хан. Спонсори пообіцяли виділити на будівництво $100 млн.

2017-го створили Наглядову раду проєкту. Вона має контролювати роботу команди. Крім спонсорів, до неї увійшли голова Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, головний рабин України Яків Дов Блайх, лауреатка Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич, колишній президент Польщі Александр Квасневський, музикант Святослав Вакарчук, професійний боксер Володимир Кличко, дисидент і колишній ізраїльський політик Натан Щаранський. Виконавчою директоркою фонду стала координаторка створеної 2015 року робочої групи Яна Барінова.

6 вересня 2019 року журі міжнародного архітектурного конкурсу обрало кращий проєкт майбутнього Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Його автором є команда архітекторів з Австрії. Проєкт передбачає створення просторів для основної та змінної експозицій, освітній і дослідницький центри, простір для публічних заходів, приміщення для архіву та музейної колекції. Ландшафт Бабиного Яру і меморіальний парк мають поєднати з архітектурою.

 

Чому почали критикувати проєкт

Гроші російських спонсорів викликали критику. Співголова Асоціації єврейських організацій і громад України Йосиф Зісельс застеріг, що росіяни влаштовують провокацію і хочуть показати світу, що українці – антисеміти, які не можуть самі побудувати меморіал.

Звучали невдоволення, що меморіал має бути суто єврейським, без ушанування інших жертв Бабиного Яру.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відомі українці закликали звільнити художнього керівника "Бабиного Яру"

Багатьом не подобається приватна ініціатива щодо створення меморіалу, не узгоджена із державною політикою пам'яті.

У лютому 2020-го центр запропонував перейменувати станцію метро Дорогожичі на Бабин Яр. Цієї ініціативи не прийняли більшість істориків та громадських активістів.

Що не так із художнім керівником меморіального центру Іллею Хржановським

Російський режисер Ілля Хржановський долучився до команди меморіалу восени 2019 року на запрошення спонсорів. До цього він зняв фільми "4" та "Дау". 2014-го висловився на підтримку України.

Після його появи Яна Барінова пішла у відставку. Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" очолив Макс Яковер.

2020 року презентували фільм Хржановського "Дау". Глядачів обурили сцени реальних дослідів над немовлятами, яких узяли з притулку.

Після цього колишній головний історик проєкту Меморіального центру "Бабин Яр" Карел Беркгоф заявив, що більше не може публічно підтримувати цей проєкт "з етичних міркувань" та відчуває потребу "захищати свою професійну репутацію".

 

"Наприкінці жовтня – у першій половині листопада 2019 року абсолютно несподівані для мене радикальні рішення та зміни перевернули центр, який я знав, з ніг на голову. Було створено нову посаду художнього керівника, який, вочевидь, мав контролювати весь проєкт, включаючи наукові дослідження. Посаду обійняв режисер Ілля Хржановський, який раніше керував проєктом "Дау", – зауважив Беркгоф. – До цього я ніколи не чув про нього, але проєкт викликав низку запитань. Він включав зйомку дітей-сиріт, здавалося б, із розумовою інвалідністю, і щонайменше один випадок реального сексуального насильства між непрофесійними акторами. У зйомках брали участь реальні російські неонацисти, яким, імовірно, заплатили за це. Працівницям ставили образливі запитання. Я навіть знайшов в інтернеті твердження про те, що умови праці мали ознаки певного культу".

Сайт "Історична правда" 27 квітня 2020 року опублікував уривки презентації, яку Хржановський відправив наглядовій раді меморіалу "Бабин Яр" у вересні 2019 року. В ній ідеться про ідеї за допомогою віртуальної реальності дозволити відвідувачу відчути себе жертвою розстрілів, нацистом чи колаборантом. Пропонували проводити в меморіалі психологічні експерименти. Експерти назвали проєкт парком розваг замість меморіалу. Хржановський взявся заперечувати ідеї, які є в презентації. Сказав, що це чернетки, а не офіційна концепція.

Як на це відреагували у проєкті

Голова наглядової ради фонду Натан Щаранський запевнив, що рада не збирається звільняти Хржановського. Закликав дочекатися засідання 15 червня, коли той повинен представити свої плани.

×