Головний секретний інгредієнт радянського згущеного з цукром молока - це технологія виробництва, розроблена у Сполучених Штатах Америки. Адже рецепт смачної згущівки, за якою так ностальгують колишні громадяни СРСР, був запозичений у США. Як і обладнання, на якому її виготовляли.
А винайшли згущене молоко задовго до появи СРСР, причому не в Росії. Gazeta.ua розповідає історію цих ласощів.
Уварене з цукром молоко готували ще в VI столітті в Персії, десерт мав назву "шарушакар", а з X століття в мусульманських країнах готують мухаллебі. З того часу в різних країнах світу винаходили і робили національним надбанням ласощі, які по суті можна вважати згущеним з цукром молоком. Так, в Індії це "рабрі", в Іспанії - "дольче гатас", в Мексиці - "кахеті". В Аргентині "дольче де лече" стало національною стравою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 найсмачніших десертів із згущеним молоком
Однак, згущене з цукром молоко, яким його знаємо ми, винайшов паризький кондитер і виноторговець Ніколя Аппер. Коли в кінці XVIII століття Наполеон Бонапарт оголосив конкурс на найкращий спосіб зберігати продукти для армії, Аппер почав експерименти. І продовжував їх довгих 14 років, поки в 1809-му не представив імператору технологію консервації продуктів. Згодом цей спосіб назвали апертизацією.
Щоправда, спочатку згущене молоко розливали в скляні бутлі, не зручні в армійських походах. У 1810 році англійський купець Пітер Дюран запатентував технологію виготовлення консервів і додумався включити в патент бляшанки як тару. Патент продав, а в 1818-му в Америці запатентував британський винахід, включивши в нього олов'яні банки.
У 1858 році заповзятливий американський промисловець Гейл Борден запатентував спосіб вакуумного згущення молока, і відкрив перший завод, який виробляв консерви - молоко згущене з цукром. Громадянська війна, що почалася в США 1861-го, забезпечила його заводи замовленнями на багато років наперед. У рік компанія Бордена випускала 300 тис. галонів згущеного молока.
В Європі промислове виробництво згущеного молока почали в 1866 році у Швейцарії, відомої своїми коровами і особливим альпійським молоком. Перше в Росії виробництво - невеликий заводик - відкрили під Оренбургом в 1881 році. Продукт довгий час не був популярний, і його "зоряною годиною" стала російсько-японська війна. Саме тоді на кондитерських фабриках стали виробляти згущене молоко, його фасували в великі біло-сині металеві банки.
Коли до влади прийшли більшовики, згущене молоко зняли з виробництва, як "непотрібне буржуазне упередження". Технологія була втрачена.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помінялися на горілку - як в СРСР з'явилася закордонна газованка
А власне рецепт і секрет "найсмачнішої радянської згущівки" привіз з США Народний комісар харчової промисловості СРСР Анастас Мікоян. Він в 1936 році на чолі радянської делегації вивчав роботу промисловості США. З ділового турне і привіз до СРСР практично всі технології харчопрому. Включаючи виробництво "найсмачнішого у світі радянського пломбіру", томатного соку, "міських" булочок, ковбаси, котлет, напівфабрикатів, Советского шампанского", лимонаду, і навіть "російського квасу".
"За два місяці перебування в США я побував у багатьох містах, покривши в поїздах і автомашинах більш ніж 12 тис. миль ... Досить докладно я ознайомився також з підприємствами молочної промисловості штату Вісконсин. Ми відвідали ферму з механізованим доїнням корів (чого в СРСР тоді ще не було), дослідні заводи та експериментальні лабораторії. Все це допомогло нам потім у розробці проєктів і будівництві в країні заводів з виготовлення згущеного і сухого молока", - згадує Мікоян у книзі "Так і було".
СРСР тоді закупили у США обладнання для харчової промисловості та разом з ним - технології виробництва. Які пізніше описали у вигляді ГОСТів. Перший завод з виробництва знайомої нам згущівки з цукром в СРСР відкрили в 1937 році.
Вважається, що дизайн синьо-білої етикетки, з якою згущівку на території пострадянськиїх країн асоціюють і досі, створила радянська художниця Іраїда Фоміна у другй половині 1930-х років.
Співробітник посольства США в Москві Мартін Мангоф створив яскраві світлини, які відображають життя СРСР.
З 1952-го по 1954 рік він з дружиною їздив радянськими місцевостями, знімаючи все, що потрапить під об'єктив.
На світлинах Мангофа відображена не тільки радянська глибинка, а й Москва. На фото проявляється картина, яка далека від радянських пропагандистських фільмів і плакатів. Старі облізлі будинки, в яких не було ремонту з 1917 року, поруч з гнилими бараками та трухлявими сараями.
2 
1
Коментарі