"Скарб царя Пріама" Генріх Шліман знайшов випадково

15 червня 1873 року після трьох років пошуків легендарної гомерівської Трої німецький археолог Генріх Шліман знайшов приблизно 100 прикрас із золота, срібла та інших металів, які він назвав "скарбом Пріама".

Комерсант Генріх Шліман (1822-1890) із дитинства мріяв знайти місто Трою, описане у поемі давньогрецького поета Гомера. Коли Генріх заробив достатньо грошей, щоб втілити свою мрію, розпродав свій бізнес у Росії та подався до Сорбонни вивчати археологію.

1871 року Шліман узявся розкопувати давню Трою на пагорбі Гіссарлик, що на північно-західному узбережжі Туреччини. Тоді одні вчені вважали Трою вигадкою Гомера, а інші думали, що місто лежало за 25 кілометрів від берега. Шліман не був ученим, але мав геніальну інтуїцію. Однак перш ніж копати німець мусив усе перевірити. В "Іліаді" сказано: давньогрецький герой Ахілл міг оббігти Трою за певний час. Шліман узяв годинника й побіг навколо Гіссарлика. Час зійшовся! І він почав копати. Але на тім пагорбі міста споконвіку будувалися одне на місці одного, і їх було одинадцять. Троя часів Гомера була Троя-VIІ. Вона загинула 1260 р. до н. е. А Шліман докопався до Трої-ІІ — на тисячу літ глибше. Тож і знахідки — зокрема золоті царські маски — виявив не такі розкішні, як їх описав Гомер. Усього там було 8700 предметів — царські діадеми, намисто, браслети, брошки, посуд, сокири, кинджали. Лише золотих прикрас було 1,5 кг. Генріх був упевнений, що знайшов скарб троянського царя Пріама.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Генріх Шліман одягнув свою дружину в прикраси цариці

Шліман забрав із собою скарб із дорогоцінних металів та слонової кістки. Половина знайденого за законом належала Туреччині. Щоб уникнути суду заплатив туркам 50 тис. франків. Той скарб археолог подарував Берлінському музеєві давньої історії. А сам продовжив розкопки в Греції. І знайшов пам'ятки крито-мікенської цивілізації. Ці скарби він передав грекам.

×