Шолом пілота УГА та вишиванка із парашутного шовку - виставили унікальні експонати

29

Фото: Валерій Шмаков

Музей визвольної боротьби України у Львові показав експонати, якими поповнився фонд за 8 років існування установи. Експозиція розкриває історію боротьби за Українську державу, і охоплює період від кінця ХІХ століття до початку 1990-х років.

Він розташований у будівлі що нагадує невеликий середньовічний замок. Раніше тут розміщувалось стрілецьке товариство "Куркове братство", відбувались заходи "Просвіти", а 10 березня 1869 р. організовали перший у Львові шевченківський концерт.

Одним з найцікавіших надбань музею є шкіряні льотний шолом 1910-1914 років та рукавиці зразка 1907-го четаря команди летунського полку Української Галицької Армії Миколи Сєрікова.

"Шолом і рукавиці , які виготовлені у Франції, нам передала дочка Сєрікова. Він був льотчиком в російській імператорській армії. Іще є його погони поручника. Згодом військовий служив в армії УНР, потім в війську гетьмана Павла Скоропадського. А тоді в Українській галицькій армії - в авіаційному полку в Одесі та на аеродромі в селі Красне на Львівщині. Пізніше опинився в "білій" армії і евакуювався в Александрію в Єгипет, де жила його дочка. Туди втекло багато офіцерів-білогвардійців", - розповідає завідувач відділу Тарас Кузь.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В музеї порівняли українських козаків із японськими самураями

Є французький шолом Адріана М1915 із тризубом. Такі носили в армії Української Народної Республіки, УГА та київські Січові стрільці. Франція була союзником Російської імперії у Першій світовій, тож поставляла спорядження, яке зберігалось на складах в центральній Україні.

"Мало хто знає, що були і київські Січові стрільці. Один з найбоєздатніших підрозділів в УНР. Очолював Євген Коновалець. Михайло Грушевський називав їх Національною гвардією. Формацію утворено влітку 1917 року після того, як Російська імперія розвалилася. Переважно це були галичани з Легіону УСС, австро-угорської армії, які повертались з російського полону і залишились у Києві", - додав Кузь.

На стенді, присвяченому Дивізії "Галичина" висить кітель дивізійника із левом на петлицях — символом дивізії. Також є нагорода Дружин українських націоналістів, які вручав бійцям куреню "Нахтігаль" Роман Шухевич.

"Кітель передали зі США. До нас приходили хлопці з резерву братства Дивізії "Галичина". Казали, кітель мабуть не дивізійний. А от левик справжній. Один з небагатьох, які збереглися в світі. Є багато підробок", - пояснєю завідувач музею.

 

З особистих речей відомих борців за волю України виставлені кітель останнього командира УПА Василя Кука та окуляри Августина Волошина, які він носив, коли 15 березня 1939-го був оголошений президентом Карпатської України. Також ніж для паперу шефа санітарної служби УСС і УГА, громадського діяча Володимира Щуровського. Руків'я ножа зроблене з уламку снаряду з гори Лисоня, за яку 1916 року йшли бої.

"Майже не маємо експонатів з визвольних змагань 1917-1921 років. Те, що є - перекочувало до нас з фондів Музею історично-воєнних пам'яток Наукового товариства імені Тараса Шевченка, який був створений у Львові 1937-го. Там були прапори військових частин УСС і ЗУНР, ордени, медалі, кашкети, навіть прапор з львівської ратуші. Але з приходом радянської влади музей ліквідовано, а експонати знищено. Лише завдяки ентузіазму музейників і жадібності чекістів, які це крали і продавали вдалося зберегти офіцерські шаблі, багнети та особисті речі січовиків і УГА", - пояснює Кузь.

Виставляються унікальні нагороди УПА - Бронзовий Хрест Заслуги та Хрест Бойової Заслуги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В'язнів роздягали догола і заганяли в камеру з пацюками - як виглядає музей у приміщенні сталінської катівні

"Часто нагороджували усно. Це робилось в цілях конспірації та й не завжди була можливість видати відзнаку. Зараз місцева влада розпочала традицію вручати ці хрести нащадкам та родичам упівців, які колись отримали нагороди. Була проведена кропітка робота по дослідженню архівів та знайдених в бідонах списків нагороджених. Наші оригінали послужили моделлю для цих нових нагород", - кажуть в музеї.

Також є портрет одного з надобласних провідників ОУН Зиновія Матли, зроблений в польській тюрмі художником Романом Сеньківим 1937-го. Картину таємно виніс з в'язниці член ОУН Ярослав Рак "Мотрик". Крім цього, експонується акварель 1947 року з зображенням упівця "Байди". Хто ховається під цим псевдо невідомо, адже таких було безліч.

Маємо вишиту сорочку одного з учасників північної похідної групи ОУН Тимофія Козака.

"Цих похідних груп бандерівської ОУН було три: північна, південна і центральна. З 22 червня 1941 року вони йшли за наступаючими німецькими військами, іноді таємно. З метою взяти владу на місцях по всій території України. Деякі дійшли аж до Донбасу, Криму і Кубані. Документів і речей, пов'язаних з учасниками похідних груп збереглось дуже мало", - розповідає завідувач музею.

На стенді присвяченому сталінським репресіям є жіночі тюремні роби з концтаборів Кенгіру і Воркути, вишиті в'язнями ікони та портрети Тараса Шевченка, особисті речі репресованих.

 

"Маємо дві хустинки з зображенням Івана Лиги — члена ОУН, воїна УСС і голови осередку "Просвіта". Знайдені в червні 1941-го в піджаку на тілі Івана Лиги. Його витягнули із Замарстинівської тюрми. Закатували енкаведисти, які тікали зі Львова. Родина зберегла ці хустинки і на них є його плями крові. Яскравий доказ радянських репресій 1939-1941 років", - говорить Тарас Кузь.

Серед унікальних експонатів - портрети командира УПА Михайла Дуди "Громенка", та його заступника Лева Футали "Лагідного", які очолювали рейд "Залізної сотні" через Чехословаччину і Австрію - понад 1 тис. км. Намалював 1948-го художник Михайло Мороз, перебуваючи в таборі D.P. (Displaced Persons, - Gazeta.ua) для переміщених осіб.

"В 1945 році етнічні землі Західної України відійшли до Польщі, там продовжувалась боротьба. Але після акції "Вісла" 1947-го УПА вже не могла діяти на Закерзонні. Українців виселили, тож не було підтримки населення та сенсу там перебувати. Частина сотень пішли в Карпати, інші згідно наказу Проводу стали пробиватись з рейдами на Захід. Щоб налагодити зв'язок із закордонними частинами Української головної визвольної ради (УГВР), яким формально підпорядковувались і донести світові правду про боротьбу УПА та радянські злочини", - пояснює Тарас Кузь.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історик розповів про особливості української мови, які дійшли до нас із ХІ століття

Сотня "Громенка" була єдина, яка дійшла на Захід як бойова одиниця.

"Інших розбивали чехи, поляки та радянські підрозділи. Цього року ми видали щоденник Лева Футали. Оригінал виставити нажаль не можемо", - констатує завідувач відділу.

З життям легендарного сотника пов'язана вишита сорочка з парашутного шовку, яка зберігається в музеї. В травні 1950-го "Громенко" повернувся в окуповану Україну. Його з кількома упівцями висадили англійці з літака біля Болехова.

"Та про їхню висадку вже було відомо радянським спецслужбам. Здав їх один з керівників британської розвідки Кім Філбі, який таємно працював на СРСР. Групу оточили і щоб не потрапити в полон "Громенко" застрелився", - зазначає Тарас Кузь.

 

×