понеділок, 17 вересня 2018 12:56

Українська мова розвивалась незалежно від російської

Українська мова розвивалась незалежно від російської
Написи у Софійському соборі розповідають історію української мови. Фото: tochka.net
Мова Київської Русі нагадувала сучасну українську.
"У часи Київської Русі писали церковнослов'янською мовою, а от розмовна дуже відрізнялася від неї. Говорили староукраїнською, яка звучанням була доволі близькою до сучасної української літературної мови. Це нагадує ситуацію з латинською мовою в Західній Європі, якою писали усі офіційні документи, а розмовляли старофранцузькою, старонімецькою. Люди говорили так, як їм було зручніше", - розповів В'ячеслав Корнієнко, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника "Софія Київська", доктор історичних наук, передає "Експрес".
У радянські часи вважали, що українська, російська та білоруська мови сформувалися з однієї давної мови. Зараз знайшли докази, що мови формувалися та зростали незалежно одна від одної.
"Основне джерело такої інформації - написи на стінах Софійського собору, яких тут понад 7 тис. Власне, це приклади того, як розмовляли тисячу років тому. Також такі графіті збереглись у Кирилівській церкві, у храмі святого Михайла у Видубицькому монастирі, церкві Спаса на Берестові. Їх вишкрябували відвідувачі собору. І хоч автори написів намагалися дотримувати церковнослов'янського формуляру, на стіни потрапляли елементи розмовної мови.
Зокрема, у написах на стінах Софійського собору уже з XI ст. з'являються слова у давальному відмінку, тобто з закінченнями "ові", "єві" - Петрові, Данилові тощо. Також вживаються слова у називному відмінку з закінченням "о" замість твердого знака, який характерний для церковнослов'янської мови. Зокрема, є запис про купівлю нової землі, що датується ХІ-ХІІ ст. Тут зазначено імена з абсолютно типовими для нас закінченнями, наприклад, Марко, Данило, Михалько, Степко, Петро. Скажімо, якби це було церковнослов'янською, то мало б писатись "Петр", - повідомив історик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київські князі розмовляли українською

Розмовну мову використовували князі. У ній існувала лайка.
"Популярними були прокльони, адже донині зберігся цікавий напис - таке собі побажання Кузьмі, який вкрав у когось м'ясо: "Щоб тобі ноги сплутало". А деякі грамоти містили й нецензурні слова з трьох літер! Тож можемо припустити, що й князі знали такі словечка", - каже Корнієнко.

У Києві княжої доби розмовною була українська мова. Це доводять давні графіті у столичному Софійському соборі. В основі цих написів - церковнослов'янська мова. Але писали їх люди, які не завжди добре володіли нею. Замість літературної мови вони вживали розмовну.

Зараз ви читаєте новину «Українська мова розвивалась незалежно від російської». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути