Армія Богдана Хмельницького розбила військо Речі Посполитої Яна ІІ Казимира у Зборівській битві 16 серпня 1649-го. Результатом битви став мирний договір.
У червні того року козацьке військо під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького розпочало наступ на західні землі. На допомогу прибув загін кримських татар на чолі з ханом Іслям-Гераєм ІІІ. Козаки завдали поразки передовим частинам польської армії та оточили залишки ворожих військ у фортеці Збараж, нині Тернопільська область. На підмогу обложеним з-під Любліна вирушило 30-тисячне військо, очолюване королем Яном II Казимиром.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хмельницький стратив усіх полонених
Богдан Хмельницький блокував фортецю. Багато хто не витримував і тікав до козаків. Хмельницький пішов назустріч королю. За 80 км від Збаража козаки вийшли зі сховку й одночасно вдарили в кількох місцях.
Військо Речі Посполитої втратило 7 тис. вояків, у козаків і татар майже всі живі. Король відправив чиновника на таємні переговори до ханського візира Сефер Ґазі-аґа. Канцлер обіцяв поновити щорічну данину Криму і сплатити 400 тис. золотих за відступ з-під Зборова. Дав завдаток. Іслам-Ґерай вимагав від Богдана Хмельницького замирення з королем.
Гетьман зняв облогу Збаража й уклав з Яном Казимиром Зборівський договір. Усім учасникам війни оголосили амністію.
18 серпня 1649 року Богдан Хмельницький підписав з польським королем Яном II Казимиром Зборівський мирний договір. Україна на території Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств отримала автономію. На територїї Гетьманщини не мали права перебувати війська Речі Посполитої та євреї.
Відновили у правах православну Київську митрополію. Київський митрополит та двоє єпископів мали увійти до складу сенату Речі Посполитої. Мирний договір не задовольняв ні козаків Богдана Хмельницького, ні уряд Речі Посполитої. Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни.
2 
1
Коментарі