У Латвії готують публікацію документів КДБ. У них йтиметься про осіб, що співпрацювали з держбезпекою або були агентами.
Публічно доступними архіви повинні стати з кінця травня цього року. Розсекретять агентурні картки близько 4-ох тисяч латвійців, повідомляє "Настоящее время"..
Латвійський поет, публіцист та перекладач Яніс Рокпелніс сам зізнався, що був завербований КДБ. Він подавав опис настроїв творчої інтелігенції. Зустрічався з куратором раз в два місяці в колишній будівлі КГБ в центрі Риги. Зараз там розташований Музей окупації.
"Я подумав, що як Штірліц в "17-ти миттєвостях весни" проникну в цю страшну, жахливу пащу тигра, яку я ненавидів і боявся", - згадує він.
Митець каже, що хотів вивчити КДБ зсередини та написати викривальну книгу. Але зараз називає найбільшою помилкою в житті рішення співпрацювати з держбезпекою.
Історик Карліс Кангеріс каже, що в картотеці КДБ є багато гучних імен. У тому числі і його. На історика збирали дані.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Литві запустили проект Vatnikas - аналог українського "Миротворця"
"Зазначено, що про мене повідомляли деякі Вієстурс, Оскарс і Карліс. Я не знаю, хто ці люди. Але хотів би дізнатися", - каже він.
"Працює в Стокгольмському університеті, займається науковою роботою зі славістики латиської мови. Має багато зв'язків в республіці, проте активної антирадянської діяльності не проводить", - написано в картці науковця.
Кілька років тому парламент намагався розсекретити архіви органів держбезпеки, але більшість депутатів Сейму тоді була проти. Тепер ситуація змінилася.
"Треба нарешті їх відкрити і заспокоїтися. Закінчимо на цьому всі дискусії і продовжимо працювати", - каже Яніс Упеніекс, депутат Сейму від партії "Єдність".
Після проголошення незалежності колишні працівники спецслужб залишилися на своїх посадах. Мали час на знищення архівів. Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті, колишній очільник архіву СБУ Ігор Кулик.
Коментарі