В грецьких Мікенах німецький археолог Генріх Шліман 30 листопада 1876 року знайшов "Маску Агамемнона". Назвав на честь напівлегендарного царя Мікен.
"На мене дивилося обличчя Аґамемнона!" - повідомив він у телеграмі грецькому королю Георгові I. він знайшов скарб - 14 кг золотих прикрас. Розкопки проводив у Мікенах - 90 км на південний захід від Афін, усередині кам'яного кургану. Професійні історики вважали його гігантською хлібною піччю. А Шліман вірив, що там похований цар Агамемнон. Той, що за Гомеровою "Іліадою" захопив і спалив Трою. Наперекір критикам, Шліман ножем перекопав 176 кв. м підлоги "печі". На 25-й день натрапив на останки 15 осіб і золоті речі навколо них.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шліман знайшов золото Трої
Лише перелік прикрас з виявленого Шліманом скарбу становить 206 сторінок. Найціннішою знахідкою була золота поховальна маска, що зображувала літнього бородатого чоловіка із закрученими догори кінчиками вусів. Генріх Шліман одразу назвав її "маскою Агамемнона".
"Хіба могла вона належати простому смертному?" - аргументував він у звіті.
Науковці не прийняли висновків ексцентричного дослідника. Підозрювали в підробці. Згодом з'ясувалося, що той справді помилявся. Зображений на масці володар правив Мікенами у XVI ст. до н. е. - за 400 років до описаних в "Іліаді" подій.
Ані імені, ані деталей про його життя не з'ясували досі.
Народився Генріх Шліман 1822 року в Німеччині — в містечку Анкерсхаґен, провінція Мекленбург, Передня Померанія, в сім"ї бідного пастора. У дев"ять років Генріх втратив матір. Батько оженився на молодшій на 20 літ служниці Фікен Бенке. За це, а також за розтрату церковного золота Шлімана-старшого позбавили парафії.
Коментарі