Українське село Павлокома, що на захід від Перемишля, 3 березня 1945-го атакував відділ Армії Крайової. Загинули 366 українців, врятувалися 36.
Село Павлокома за 40 км на захід від Перемишля - зараз це Польща. Напередодні Другої світової війни воно було переважно українським: тут діяли греко-католицька церква, українська школа, Народний дім і читальня товариства "Просвіта", молочний кооператив. У селі нараховувалося 1370 жителів, серед яких було 1190 українців, 170 поляків і 10 євреїв. Українці часто перебували під впливом ОУН і симпатизували ідеї відновлення української незалежності, а поляки неприхильно ставились до українських прагнень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти розстріляли українських націоналістів
Під час війни село було під німецькою та радянською окупацією. На початку 1945-го Червона армія залишила Павлокому. Невідомий озброєний підрозділ схопив і вивіз сімох поляків. Місцева польська самооборона та підрозділи Армії Крайової вирішили, що це справа УПА, і влаштували криваву помсту. Українські історики стверджують, що поляків схопив підрозділ НКВС.
Страта цивільних жителів українського села Павлокома тривала з 1 по 3 березня 1945 року. Поляки з довколишніх сіл пограбували покинуте майно. Не чіпали лише позначених будинків – з польськими прапорами чи написами dom polski.
13 травня 2006 року в Павлокомі відбулося урочисте відкриття пам'ятника, в якому взяли участь президенти України та Польщі – Віктор Ющенко і Лех Качинський. На ньому написано: "Вічная пам'ять 366 жертвам, трагічно загиблим 1–3 березня 1945 року в селі Павлокома".
Німецькі окупанти 27 лютого 1942-го в Бабиному Яру розстріляли 621 представника українського націоналістичного підпілля. Урочище стало місцем масових розстрілів нацистами євреїв і циган, радянських військовополонених, в'язнів Сирецького концтабору та підпільників.
Коментарі