1 червня, понеділок — преподобного Івана, єпископа готфського (VІІІ ст.). Проповідував християнське вчення в Іверії (Грузія). У Криму біля гори Аюдаг побудував храм в ім"я апостолів Петра й Павла, де й був похований.
Посіяні на Довгого Івана огірки будуть довгастими та хрумкими. Відзначають Семуху — сьомий тиждень після Великодня, протягом якого на столі має стояти сім страв.
2 червня, вівторок — мученика Асколона, потопленого у Нілі за відмову зректися Христа (ІІІ ст.).
3 червня, середа — Святих рівноапостольних імператорів Констинтина Великого (274–334) та його матері Олени (померла 327 року). Сприяли розповсюдженню християнства, будували храми, підтримували монастирі. Олени-Константина святкують, аби запобігти влітку граду, бурі й забезпечити собі здоров"я до кінця жнив. На Олени жінки сіяли льон — вранці, натщесерце, голими, щоб ріс білим, довгим і тонким.
4 червня, четвер — Святого мученика Василіска, який прославився чудесами та зціленням немічних силою своєї молитви (ІV ст.). Під час гонінь на християн за імператора Максиміана Галерія Святому Василіску мечем відтяли голову. "Солов"їний день": якщо співають солов"ї — рік буде вдалий і врожайний.
5 червня, п"ятниця — святителя Леонтія, ченця Києво-Печерського монастиря (XI ст.). Висвячений на єпископа в Ростовську єпархію — нині Росія, а тоді північна околиця Київської держави. 1076 року загинув там від рук місцевих поган. На Леонтія-городника закінчують садити городні культури.
6 червня, субота — Троїцька батьківська субота — відвідують могили померлих родичів. На спомин їхньої душі бідним і жебракам роздають милостиню — гроші та їжу. Справляють клечану суботу — зеленню клена, берези, липи, осики прикрашають обійстя, господарські будівлі. Там, за повір"ям, протягом тижня перебуватимуть душі пращурів. Лепехою, любистком, полином і м"ятою вистеляють у хатах підлогу. На підвіконня кладуть часник, аби його запахом відлякати нечисть.
7 червня, неділя — Трійця, П"ятидесятниця — 50 днів після Воскресіння Христового — одне з найбільших християнських свят. Справляють Зелену неділю — свято, пов"язане із давнім культом предків і розквітлої природи. У церкві освячують зелень, букети квітів і трав, які зберігають протягом року за іконами і застосовують від головного болю, безсоння, переляку в дітей. Замаяну в зелень дівчину — "Куст" (Полісся) або "Тополю" (Полтавщина) — водили від хати до хати з піснями, в яких бажали господарям доброго врожаю, статків, здоров"я. Якщо на Трійцю пройшов дощ, буде гарний урожай і багато грибів у лісі.
3 
1
Коментарі