середа, 30 березня 2011 09:57

Спецтема: Великдень

На Середохресному тижні Великий піст "ламається навпіл"

Великий піст триває сім тижнів. Четвертий із них називають Хресним або Середохресним. Цього року він почався з понеділка, 28 березня.

— Уся четверта нєдєля Великого посту — то вже буде Середохрестя. Вона якраз посередині посту: половіна, три тижня, пройшла, а друга половіна, три тижня, до Паскі залішилася, — каже 86-річна Софія Ніколаєнко, переселенка із чорнобильського села Товстий Ліс, яка тепер живе в селі Липівка Макарівського району на Київщині.

Неділя перед Середохресним тижнем у православних і греко-католиків називається Хрестопоклонною або Хрещатою. У суботу напередодні на всеношній виносять із вівтаря прибраний квітами й зеленню хрест і кладуть на аналой — столик із похилим верхом перед іконостасом, посеред церкви. Там стоїть упродовж майже тижня — до наступної п'ятниці. Увесь цей час віряни б'ють перед ним доземні поклони. Далі хрест повертають на вівтар. Квіти з нього забирають і використовують як ліки або для купання немовлят.

— У середу на сій Хресній нєдєлі печуть баби хлєб і роблять із того тєста хрестики, — продовжує Софія Ніколаєнко. — Се як би ровно середіну посту позначалі. Так і казали на сюю середу — Середопістя. Качають такіє двіє качалочки, складають їх навхрест і в печі печуть із хлєбом. Хрестиків такіх рабілі три. І як виїжджає чоловєк перший день у полє, дак треба худобині дать цього хрещика шоб ззєла — чи коню, чи волу — коліс же воламі оралі. Ну, дак як виїжжають орать уперше в поле, дак циє хрестики розломлювалі да худобє давалі — шоб дужиє булі.

Другий хрестик, каже, закопували на ниві в землю, щоб краще родила й не було бур'янів. Третій клали в торбу або коробку із зерном, яким засівали ниву. Перед тим, як кинути першу жменю зерна, надкушували середопісний хрестик і примовляли:

— Дай, Боже, і на той рік їсти свій хліб.

Повернувшись додому, рештки середопісного хрестика віддавали дітям як подарунок від зайчика.

За середопісними хрестами ворожили на майбутній урожай. Перед випіканням в один клали зерна пшениці, в другий — ячменю, у третій — вівса. Які зерна після випічки піднялися догори, те, можна сподіватися, добре вродить цього року.

Випіканням хрестиків із тіста відзначали середину Великого посту і в інших місцевостях Полісся. Приміром, у селі Краснобірка Радомишльського району на Житомирщині:

— Пекли хлєб на четвертой нєдєлє посту в середу. Розчиняли в дєжечках. А вуон як ізіде, то на самий перод брали потрошку цього тєста і качали хрестики, — розповідала 2003-го тоді 89-річна Наталія Гордін. — Скуолько мужчин у хатє, стуолько хрестиков пекли. І це мужчини шоби тиє хрестики і зз'їли. А ув адін клалі гроші, мєдні, — ну скуолькісь там копійок. Кому той хрестик попав, той круглий год будє щаслівий. І то вуон же і будє засєвать на полє, бо його рука считаєтса щасліва.

Сусідка баби Наталки 86-річна Теодозія Степанчук згадувала, що її мати пекла хрести на всіх членів родини:

— Їх звєрху мастилі медом і пасипалі свячоним маком. Єлі хрещики тиє всє, шоб здоровим буть і нє болєть. Да бралі хрещіка та корові давалі, як на пашу перший раз вигонілі — шоб була дужа, да ніхто нє сглазів, шоб і молока ніхто не забрав. А в батька мого були пчоли, так він ішов до пчол на пасіку з оцим хрещіком, глядів їх, шоб пчоли не болєлі, шоб роїліс і шоб меду багацько наносіли.

Дівчатам і дітям у середу Середохресного тижня загадували "перебивати піст":

— Клалі дошку на палєно і плігалі так. Напримєр, я стаю на адін канец дошки, а ти — на другой. Раз плігніш, два й дошка — трісь! О, це вже значить "піст перебили". І так за день тих дошок поперебиваєш багацько.

Хто дотримується строгого посту, той на Хрестопоклонному тижні нібито в ніч із середи на четвер може почути шум і тріск. Це так Великий піст "ламається навпіл".

Рушником із хреста-"фігури" втирають хворі очі

Хрести бувають натільні, обітні, надгробні та придорожні. Натільний хрест — обов'язковий атрибут християнина. Його людина отримує при хрещенні й має носити до кінця життя. Обмінятися натільними хрестами означає стати побратимами навіки. Загубити — до нещастя або раптової смерті. Людину, що зняла з себе хрестика, вважають вразливою для нечистої сили.

— Може такого і у вадє затащіть шось на дно, і на сплячаго шось напасті, і русалка залоскататі — так калісь стариє людє казалі, — стверджує 86-річна Софія Ніколаєнко, родом із чорнобильського села Товстий Ліс. І додає: — Як спати лягаєш — перехрестіся сам і окно перехрести, шоб нішо тебе ува снє не трівожило. І скажи: "Ложусь спать на горах, кладу Бога в головах, Матір Божу у ногах. Буду хрєстітьса, буду малітса, якій мєнє сон пріснітса". І як встав уранці — тоже перехрестіся, шоб дєнь був тєбє хароший. І якшо на тєбє нє так, чи хтось глянув, чи подумав — пєрєхрєстісь, се воно й дє дєнєтса.

Осінивши себе хресним знаменням — перехрестившись трьома пальцями правої руки справа наліво — відганяєш і знищуєш зло силою розіп'ятого на хресті Ісуса Христа. Захрещування в народі вважають оберегом від нечистої сили, пристріту й зурочення.

Обітні хрести колись у селах ставили для порятунку від мору, хвороби, неврожаю, стихійного лиха або смертельної загрози собі чи близьким. Придорожні хрести-"фігури" — встановлюють і досі — при в'їзді в село, у центрі села та найчастіше на роздоріжжі. Вони оберігають місцевість від усього злого й нечистого. Прикрашають "фігуру" квітами, стрічками. Жертвують на неї рушники, хустки, фартухи. Рушником із "фігури" утирають хворі очі, квітки вживають для купелі хворих немовлят, а відваром із трісок лікують зуби.

Викладені навхрест лопата й кочерга можуть відвернути грозову хмару

За язичницьких часів хрест також був священним знаком. Символізував сонце, життя, плодючість, безсмертя, процвітання й удачу. У багатьох українських селах від Слобожанщини до Закарпаття й донині вірять, що викинуті на подвір'я навхрест лопата й кочерга можуть відвернути грозову хмару, бурю й град. Або захрещують їх гілками свяченої верби, складеної хрестом.

Нанесений хрест — крейдою, вугіллям, вогнем від свічки, зроблений із колосся, воску або тіста є оберегом від злих сил. Щоб захистити від них людей і худобу, такі хрести ставлять на Різдво, Стрітення, у Великий четвер на одвірках дверей і вікон хат і господарських будівель, на колодязях.

 

Зараз ви читаєте новину «На Середохресному тижні Великий піст "ламається навпіл"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути