середа, 01 серпня 2012 17:45

Як захищали мову наші попередники

Як захищали мову наші попередники
фото: ia-prometei.org.ua

Ввечері 19 жовтня 1926 року на вулиці Королівській у Львові, біля брами Ґрюнвальдської бурси пролунав постріл. На мокрий львівський брук впала літня людина. Це був куратор львівської шкільної округи Станіслав Собінський.

День 19 жовтня 1926 року у Львові виявився мрячним: зі самого ранку небо затяглося хмарами, ввечері почав накрапати дрібний останній дощ. У цей мокрий осінній вечір тільки центр міста освітлювався ліхтарями, а подальше вбік, було все темніше й темніше. Перехожих на вулицях ставало рідше й рідше (кому взагалі хотілося виходити з теплої хати?). Пусто було й на вулиці Королівській (тепер Й. Сліпого), що йшла вбік під кінець Зеленої та виходила на незабудовані пагорби в напрямку гори св. Яцка й на Снопків. Тільки вкінці вулиці Королівської знаходилася т.зв. Грюнвальдська бурса (польське технічне училище).

Через нього того часу в Західній Україні не лишилося жодної української державної семінарії, жодної гімназії математично-природничого типу, жодної державної фахової школи.
А з 1 березня 1924 року кураторія львівської шкільної округи усунула українську мову від внутрішнього й зовнішнього урядування в усіх державних і приватних гімназіях та фахових школах.

Уважний перехожий міг би зауважити, що в тіні одного з будинків стоять два вдягнуті в куртки хлопці з кашкетами на голові. Але на вулиці не було жодної людини, то й ніхто цих хлопців не бачив.

За хвилину надійшла пара – хлопець із дівчиною, залюблено тримаючись одне одного. Йшли вони вільною ходою, а коли порівнялися з молодими людьми, хлопець кивнув головою, після чого пара перейшла на другий бік вулиці і без поспіху попрямувала донизу вбік вулиці Зеленої.
Невдовзі від Зеленої надійшла інші пара – літній чоловік із жінкою. Вони теж не поспішали, оскільки в цьому місці вулиця Королівська йде вгору. На віддалі кількох кроків за ними рушили два хлопці в куртках та кашкетах. Коли перша пара підійшла під браму Ґрюнвальдської бурси, один із хлопців вихопив із кишені пістолет і вистрелив чоловіку в потилицю. Той без жодного звуку звалився на землю. Юнаки побігли в бік гори св. Яцка і зникли в темряві.

Вбитим виявився Станіслав Собінський – куратор львівської шкільної округи (начальник управління освіти). Він мешкав на території Ґрюнвальдської бурси, і разом із жінкою вертався додому з кінопоказу. На порозі бурси о 18 годині 19 жовтня 1926 року зустрів він свою смерть.

Атентат на Собінського виконали бойовики УВО 19-ти річний Роман Шухевич "Дзвін" та 20-ти річний Богдан Підгайний "Бик", але польській поліції цього так і не вдалося встановити. Викликаному поліцією лікарю швидкої допомоги залишилося ствердити, що куля увійшла Станіславу Собінському в потилицю й наскрізь прошила мізок, від чого той і помер.

Бойовиками УВО, які ліквідували Собінського, були 19-ти річний Роман Шухевич "Дзвін" та 20-ти річний Богдан Підгайний "Бик", але польській поліції цього так і не вдалося встановити.

Полонізацію українського шкільництва у Східній Галичині (Західній Україні) проводила Кураторія Львівської Шкільної Округи, що простягалася на Львівське, Тернопільське і Станіславівське воєводства. На її чолі стояв куратор Станіслав Собінський. Через нього того часу в Західній Україні не лишилося жодної української державної семінарії, жодної гімназії математично-природничого типу, жодної державної фахової школи. 1 березня 1924 року кураторія львівської шкільної округи усунула українську мову від внутрішнього й зовнішнього урядування в усіх державних і приватних гімназіях та фахових школах. Крім того, законом було заведено і юридично затверджено назви "руський" і "русинський", замість український. За це й поплатився своїм життям куратор шкільництва Станіслав Собінський.

Зараз ви читаєте новину «Як захищали мову наші попередники». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

112

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути