"Говорили всі виключно "по-панськи" - по-російськи, - згадував колишній учень Третьої київської гімназії на Подолі, а потім член Центральної Ради Микола Ґалаґан (1882-1946). - Коли хтось із нас, хлопців із села, прохвачувався було якимось "малоросійським" висловом, то нас негайно поправляли і то в такій звичайно формі, що бувало соромно за своє "мужицтво".
Середню освіту у Російській імперії отримували у гімназіях. Їх програми відповідали пануючій концепції "единой неделимой России". Все інше вилучали.
Українську мову називали "малороссийским наречием" і не вживали. За цим стежив викладацький персонал. Міністерство прописує заборони у циркулярах, які поширюють попечителі навчальних округів.
Гімназії заповнені картинами з російської історії та патріотичними лозунгами. Те саме у текстах підручників.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Учням львівської семінарії заборонили видавати книжку українською мовою
"Гімназія вже в першому класі мене навчила розуміти, що "все мы русские", що я також "русский", – читаємо у спогадах Миколи Ґалаґана. – Всіх нас держить під своєю владою "самодержец всероссийский", що всі ми є його "верноподданными". Мусимо його любити, йому служити і за нього молитись. Основа була покладена. Канва вже була, на ній вже можна було вишивати візерунки".
У Києві були 8 гімназій. Винятковою була Друга. В ній нав'язування російської мови не було таким завзятим, як в інших навчальних закладах міста. Скоріше – формальним.
Більше про життя київських гімназистів читайте в журналі "Країна" №33.
1 
1
Коментарі