Інтернетні чвари на тему присутності Росії в українському житті ще не скоро перестануть цікавити росіян.
В російській мережі "Однокласники" 22-річний мешканець далекої Казані Максим започаткував красномовну тему з розлогою назвую: "УКРАЇНЦІ, скажіть МЕНІ, ЗА ЩО ВИ НЕНАВИДИТЕ ПРОСТУ РОСІЙСЬКУ ЛЮДИНУ, котра вважає ВАС БРАТОМ? АДЖЕ МИ ВАМ ДОБРА БАЖАЄМО. А ДОБРО ДЛЯ ВАС - ВЛИТИСЯ В НАШУ ІМПЕРІЮ ВЕЛИКОРОСА НА ПРАВАХ КОЛОНІЇ".
Цікаво, що за запропонованою темою надійшло півтисячі коментарів, та лише п'ятеро осіб під темою поставили "Клас!".
Зрештою, як завжди в коментарях до статті на тему України, згадуються і бандерівці, і Крим, і мова. Захисники прав російськомовного населення аргументують потребу ввести другу державну тим, що в Україні проживає більше 10 млн. росіян. Крім того, що цифра доволі завищена, вони до уваги не беруть той факт, що російська має державний статус у Росії і панівне становище багато де за її межами, а також замовчують історичну дійсність: в Україні росіяни масово з'явилися два століття тому.
Колесніченки галасують, що Київ - російськомовний, але мовчать, що 1742 року в Києві було лише 129 росіян - "великоросійських торгових людей"
От зараз різного роду ківалови й колесніченки галасують, що той же Київ - російськомовне місто. Але чомусь мовчать, що , скажімо, 1742 року в Києві на 20 тисяч мешканців було лише 129 росіян - "великоросійських торгових людей".
Так само часто насаджують тезу, що Крим - це російська земля, що там спокон віків жили росіяни.
І знову ж не говорять, що Катерина ІІ видала у 1762 та 1763 роках два маніфести про іноземну колонізацію України. Вона з одного боку хотіла позбавити козаків народної підтримки, а з іншого відкрити шляхи Росії у Крим. Царський уряд вербував сербів, болгар, молдаван, греків, німців для переселення в Україну. Іноземцям давали по 60 десятин землі на особу, звільняли їх на 30 років від податків, наділяли різними пільгами, зокрема правом купівлі українських кріпаків. Українців же переселяли в Сибір, на Кубань та інші малопродуктивні землі.
Хоч іще у 1820 році, подорожуючи по Україні, маркіз Ґабріель де Кастельно занотував у щоденнику враження про українців та їхню землю: "Численна ця нація простягається, починаючи від кордонів Орловщини до меж Угорщини і займає, майже без жодної мішанини, Херсонщину, Харківщину, частину Куртини і Воронежчини, всю Полтавщину, Чернігівщину, Київщину, Поділля, Волинь, частину Мінщини, більшу частину Галичини - і все це населення без жодної різниці в звичаях і норовах".
Це було написано 192 роки тому. А сьогодні різних мастей К. і К. з усіх закутків кричать, що Харків – "ісконно" російське місто, що до Одеси понаїхало хохляцьке бидло, що українці Донбасу – це споконвічні росіяни.
2 
1
Коментарі
250