Близько тисячі людей прийшли попрощатись на Майдан Незалежності з молодшим сержантом 17-го батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 49-тирічним львів'янином Дмитром Годзенком з позивним "Годзила".
Легендарний Годзила загинув 31 березня о 6-й ранку у селищі Зайцеве на Донеччині. Міна бойовиків залетіла у будинок, де перебували бійці. Наступного дня 17-й батальйон мали вивести звідти через підписання президентом наказу про демобілізацію.
3 квітня в Києві о 12 годині почалось прощання. Прибули два автобуси почесної варти Міноборони. Вартові влаштували так званий коридор до стели, куди під супровід військового оркестру доставили труну.
Були присутні близькі родичі, друзі, волонтери, побратими загиблого бійця, а також багато небайдужих людей. Висловити співчуття матері, дружині та синові героя прийшли народні депутати: Сергій Власенко, Михайло Гаврилюк, Єгор Соболєв, екс-депутат та політв'язень Степан Хмара.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Зайцевому від мінометного обстрілу загинув боєць Годзила
Люди зносили квіти. Багато з них не стримували сліз. Все відбувалось під музику "Гей, пливе кача по тисині", яка стала неофіційним гімном проводжання загиблих героїв в останній шлях. У натовпі декілька разів вигукували: "Герою і вірному синові України Дмитру Годзенку - Слава! Слава! Слава!"
"Будьте прокляті ті, хто кинув цю міну. Ви та всі ваші діти", - голосила 80-тирічна мати Годзенка Людмила Філіпович.
Біля стели також зібрались побратими Годзенка - ЗСУ, Нацгвардія, батальйони "Луганськ", "Миротворець", "Донбас" тощо.
"Я обіцяв тобі цей шеврон. Ти мою групу витягнув, прикрив собою, вона б загинула. Обіцяв, що зустрінемось", - знявши шеврон та поклавши в труну, сказав побратим бійця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кияни попрощалися з "Годзилою", який загинув на Донбасі
Після прощання та загальної молитви траурна процесія рушила до Лук'янівського військового цвинтаря, де Дмитра Годзенка і поховали.
"Він дуже добрий та веселий, із загостреним почуттям справедливості. Через зріст (2,06 м - gazeta.ua) його відверто можна було лякатись, але люди, які з ним знайомі, ніколи не боялись, тому що знали, що він нікого не образить. Про нього навіть зайцівська та майорська "вата" гарно відзивалась. Бо він провів їм світло і тепло. Загинув за добу до виводу 17-го батальйону із Зайцевого. Його надзвичайно сильно поважали військовослужбовці. Він був справжнім командиром, при тому що був сержантом. Він по життю був спроможний зробити що завгодно. Його знали і в інших батальйонах", - розповів 25-тирічний син Годзили, журналіст Олексій Годзенко.
21 березня президент України підписав наказ про нагородження Дмитра Годзенка орденом "За мужність" III ступеня. Це була його перша державна нагорода.
3 
7644
Коментарі