28 травня 2012 року при підготовці до Євро-2012 на вул. Хрещатик від Бессарабської до Європейської площі вирубали дерева. Замість них облаштували клумби.
Знищили не менше 94 дерев. Переважно молоді липи до 7 років.
Київзенебуд заявляв, що рубка дерев спричинена втратою їх декоративної привабливості, а деякі взагалі засохли. Висаджені у 2007 році липи Лорберґ постраждали у зв'язку з загазованістю повітря та великої кількість солі, якою посипають головну вулицю міста.
"Найбільше шкоди деревам завдає сіль, яка використовується Київавтодором у зимовий період. Аналізи проб ґрунту, взятті з лунок тротуару на Хрещатику, показали, що за концентрацією солі він прирівнюється до солончаків", - наголошували тоді у Київзеленбуді.
Липи Лорберґ у 2007, висаджував тодішній мер Києва Леонід Черновецький. 35 саджанців купували у Німеччині по 650 євро за штуку. На той час українська серцелиста липа у вітчизняних розсадниках коштувала близько 40-50 грн за саджанець.
Щоб висадити німецьки липи також вирубали дерева. Київська влада мотивувала рішення тим, що липи стійкіші до шкідників і хвороб. Каштани не можуть рости у загазованому центрі Києва, зазначали у Зеленбуді.
"Вирішили посадити липу, бо вона витриваліша. Каштани вразливі та швидко всихають. Вони в середині літа вже жовтіють", - казав тоді перший заступник начальника комунального підприємства з утримання зелених насаджень Шевченківського району м. Києва Володимир Ілюк.
Липи садили 10 працівників комунального підприємства. Саджанці заввишки 4–5 м доставили вантажівками разом із ґрунтом.
Багато киян тоді спочатку не помітили, що на Хрещатику садили липи, а не каштани. Але згодом більшість обурювалися.
"У 1952-му тут саджали каштани. Їх в ящиках на Хрещатик виносили, і бузок тоді саджали. А що липи? У них крона не така розкішна, як у каштанів. Тут і так нема де гуляти, загазованість така. Років 20 тому в нашому дворі було хоч куди вийти - пенсіонери сад посадили. Яблуні, груші, горобину, акацію. Діди бідні з відрами бігали поливати, а потім влада все зрізала. Зараз там будинок стоїть", - казала киянка Олександра Панікарська.
"Навіщо пересаджувати дерева раз за разом? У нас у місті спеціально садять дерева так, щоб потім пересаджувати. Хтось відмиває гроші на саджанцях, от і все", - припускав Максим Валігула.
Через рік після Євро 2012, у травні місяці, міська влада вирішила повернути на Хрещатик символ Києва і комунальники висадили італійські каштани Бріоті, стійкі до молі і зовнішньому середовищі. Їх купували 430 євро за штуку. Але лише два деревця виявилися заявленого сорту, інші ж - звичайні кінськи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві з'явились вказівники "Алея липових каштанів" та "Акули, стережіться людей"
28 квітня 2010 року столичним каштанам по вул. Хрещатик, зробили уколи від деревної молі. Ідею запропонував агроном Володимир Липський, маючи сподівання, що у такий спосіб дерева залишаться зеленими до самої осені.
4 
7644
Коментарі