За майже 7 років російської окупації Криму 44 людей викрали, а про долю та місцеперебування 15 з них досі нічого не відомо. Про це розповідають активісти громадської організації КримSOS на презентації звіту "Насильницькі зникнення у Криму за період окупації Російською Федерацією у 2014-2020 роках".
У заході взяли участь родичі зниклих кримчан Абдурешит Джеппаров - батько викраденого Ісляма Джеппарова і дядько зниклого Джевдета Іслямова, і Лариса Шаймарданова - мати зниклого Тимура Шаймарданова. Вони розповіли про обставини, за яких зникли їхні рідні, як проходили пошуки і розслідування цих злочинів.
"З боку держави (України. — Gazeta.ua) ми не відчуваємо ніякої уваги. Ну, хоча б на адресу нашого онука (сина зниклого Тимура Шаймарданова. — Gazeta.ua), якому вже 14 років. Його голос дуже нагадує голос нашого сина. Мені з ним важко розмовляти по телефону. Наше життя до та після приходу Росії — це два різних рівні життя. До цього ми жили нормальною сім'єю. Тепер наші діти й онуки без Тимура виїхали з Криму, вони живуть у Західній Україні. Ми з багатьма родичами в Росії з цієї ж причини не можемо нормально підтримувати зв'язки. Ми вважаємо, що в нашій трагедії винна вся Росія", — сказала Лариса Шаймарданова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський із Боррелем говорили про деокупацію Криму
Представник прокуратури АРК та Севастополя Кирило Копійка сказав, що прокуратура відкрила кримінальні провадження щодо насильницьких зникнень в окупованому Криму і встановила підозрюваних у деяких справах, проте ефективне розслідування і притягнення до кримінальної відповідальності винних у цих злочинах ускладнене через те, що українські слідчі не мають доступу до території Криму.
"Є таке системне побажання до української влади – пріоритезувати питання про насильницькі зникнення. Бо порівняно з іншими жахливими порушеннями прав людини в окупованому Криму, цим злочинам не приділяється достатньої уваги", – сказав Євгеній Ярошенко, аналітик КримSOS.
Також, за його словами, впровадження персональних санкцій міжнародними партнерами України проти причетних до справ про насильницькі зникнення може позитивно вплинути на хід розслідування.
"Уявімо собі є пересічний посадовець, наприклад прокурор чи суддя, який ухвалював рішення не на користь родин зниклих, внаслідок чого розслідування блокується. Якщо цей посадовець побачить себе в санкційному списку, якщо в нього буде заборона на поїздки в цивілізовані країни чи якісь інші обмеження, він задумається - чи варто далі долучатися до гучних справ із порушеннями прав людини і чи варто взагалі працювати на цей репресивний політичний режим", – додав Євгеній Ярошенко.
Наприкінці презентації координаторка юридичного напряму КримSOS Ольга Куришко, яка модерувала захід, нагадала, що ця організація однією з перших підготувала матеріали до робочої групи ООН з насильницьких або недобровільних зникнень, а саме - стосовно справи Ервіна Ібрагімова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо те, що маємо" - Тихановська висловилася про належність Криму
Також вона зазначила, що 2020 року КримSOS і Українська Гельсінська спілка з прав людини допомогли батькові Ервіна Ібрагімова направити скаргу в Європейський суд із прав людини у справі зникнення його сина.
"Ми працюватимемо і нагадуватимемо постійно про факти насильницьких зникнень. Що ці факти не можуть залишатися безкарними. Ми сподіваємося колись дізнатися, що відбулося тоді, і за це понесуть відповідальність всі причетні до цих злочинів: як безпосередні виконавці, так і сама РФ як держава-окупант Кримського півострова", — сказала Ольга Куришко.
Це друге дослідження випадків насильницьких зникнень в окупованому Криму, яке підготувала команда КримSOS. Вперше систематизували випадки зникнень за 2014-2017 роки, включаючи жертв, які пізніше знайдені мертвими, звільнені, заарештовані, й ті, чиї доля досі невідома.
Коментарі