Привчати дитину дошкільного віку до няні чи освітнього закладу потрібно поступово. В середньому адаптація триває один місяць. Розповідає Gazeta.ua лікар-психолог, член Асоціації корекційних педагогів України Наталія Липка.
Перший раз малюку варто перебувати в дитсадку не більше 15-20 хвилин. Водити необхідно вранці. У цей період один із батьків повинен бути поруч. Однак самій дитині маму чи тата бачити не варто. Як тільки малюк розгубиться або починає шукати рідних, потрібно одразу ж до нього підходити. Після садка малюка потрібно винагородити і змотивувати туди повернутися. Можна дати улюблений смаколик, іграшку або сходити в якесь цікаве місце. У жодному разі не можна залишати дитину з вихователями на пів, а то й на цілий день у перший раз.
Як діяти далі?
Упродовж першого тижня треба щоразу збільшувати час перебування дитини в садку на 5-10 хвилин. Малюка необхідно приводити лише для того, щоб він погрався з однолітками. Хтось із рідних зобов'язаний бути неподалік та спостерігати за ним. Водити малюка у дитячий садок важливо почати влітку. Тоді діти більше грають і отримують менше навантаження. Також в цю пору низький ризик захворіти. Впродовж другого тижня можна залишати дитину спати. Але тільки в тому випадку, якщо вона сама цього хоче. Зазвичай проблем із цим немає, бо малюк досить сильно втомлюється, через зміну обстановки і новий колектив.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали, як упроваджують онлайн виховання для дошкільнят
Як зрозуміти, що дитина готова відвідувати дитячий садок?
У всіх по-різному. Однак із раннього віку малюка потрібно соціалізувати. Водити гратися з іншими дітьми на майданчики, на гуртки чи секції. Чим менше вона контактуватиме і спілкуватиметься з іншими малюками, тим важче їй буде в садку. На думку педіатрів, віддавати дитину в садок варто в 3 роки. Саме цей вік вони вважають найоптимальнішим. Важливо, щоб заклад знаходився у пішій доступності або щоб батьки змогли возити дитину в автомобілі. Якщо в садок потрібно добиратися громадським транспортом, то здоров'я малюка має бути в ідеальному стані. Крім цього, дитина має бути призвичаєна до горщика.
Як малюку звикнути до няні?
Процес із вихователькою аналогічний привчанню до дитячого садка. Не можна одразу залишати дитину із нею наодинці. Найкраще обом знайомитись на прогулянці, десь у людній місцевості. Після можна приводити няню додому. Дитина бачитиме знайоме обличчя і не буде нервувати. Перед зустріччю виховательці варто дізнатися про всі уподобання дитини - їжу, ігри, книги. В неї не повинно бути різких парфумів, яскравих нігтів чи одягу. Діти рідко реагують на фігуру, але завжди звертають увагу на вбрання та макіяж. Саме це може їх відштовхнути від няні і навіть налякати. Обов'язково, щоб вихователька розмовляла з малюком на рівні очей. Зоровий контакт є надважливим. Чудовим прикладом є члени британської королівської родини, вони завжди присідають або нахиляються перед тим, як щось сказати своїм дітям чи послухати їх.
Яка обрати дитині няню?
Зараз діти надзвичайно чутливі. Навіть ідеальна няня не завжди їм підходить. Малюка може дратувати будь-що. Наприклад, тембр голосу, через який він плакатиме. Якщо дитина за кілька відвідин не зможе до нього звикнути, то краще просто змінити виховательку. Найкращий вік для няні - 35-50 років. Молодші виховательки мають дещо інші зацікавлення. Старшим уже буває заскладно доглядати дитину через стан здоров'я. Великим плюсом у няні є педагогічні навички або освіта. Позитивним критерієм стануть додаткові хобі виховательки. Наприклад, малювання, в'язання гачком, вишивання, ліплення пластиліну, глини, пап'є-маше чи аплікації. Такі навички навчають терплячості і зосередженості, що в майбутньому допоможе під час навчання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Школярів почнуть вчити по телевізору
Які є ще критерії?
Найважливіше, щоб няня була максимально спокійною та емоційно врівноваженою. До 5 років діти не роблять самостійних висновків. Вони сприймають поведінку старших, як норму. Якщо вихователька увесь час не буде стриманою, а, наприклад, підвищуватиме голос, то й дитина в старшому віці переходитиме на крик та чинитиме так само, як її няня. Крім цього, малюки погано сприймають діапазон голосу, коли переходять від тихого до дуже гучного. Їх мозок найкраще розвивається і мислить у спокійній атмосфері.
Що робити, якщо дитина капризує і не хоче залишатися в садку чи з нянею?
Якщо діяти за вище описаним методом, то жодних проблем не виникне. На власному прикладі знаю, що такий спосіб дієвий, адже власну дитину віддала в садок у досить ранньому віці - 1,5 року. Мала адаптувалась уже за тиждень. Син пішов у садок в 3 роки, але й з ним усе пройшло гладко. Перший місяць хоча б одному з батьків, одразу ж після садка або няні, необхідно приділяти увагу малюку і робити з ним якісь активності. Це може бути звичайне катання на гойдалці або ж відвідування цирку. Головне - спільне проведення часу. В іншому випадку дитина сумуватиме за рідними і саме тому не хотітиме ходити в садок або залишатися з нянею.
Чому в дитини виникають непорозуміння в садочку чи з нянею?
Усім батькам варто розуміти, що навіть мінімальні, але конфлікти все ж будуть. Чим більшою особистістю є дитина, тим сильніше вона намагатиметься диктувати свої правила і проявлятись у колективі. Як результат, у неї виникатиме багато сутичок. Однак конфлікти - це не є погано. Це розвиток. Такого малюка не варто вважати недобрим, таким чином він себе проявляє, йому вдається більше за інших - і він просто намагається налаштувати під свої вподобання усіх, хто поряд. Батьки мають бути до цього готові і не звинувачувати няню, вихователів у садку чи саму дитину.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 порад, як уберегти дітей від коронавірусу
Чому дитина після часопроведення з іншими дорослими може погано поводитись?
Велика ймовірність того, що причина у вихователеві, відповідно його методах навчання і догляду. У такому випадку варто краще і більш поглиблено дізнатися про те, чим він живе. Якщо в його сім'ї проблеми чи він пережив певний стрес, то така людина навіть несвідомо переноситиме всі свої труднощі на малюка. Коли така ситуація виникне, то звісно, що спершу варто поговорити з вихователем і намагатися допомогти вирішити ситуацію. Якщо це не допоможе, просто змінити дитячий садок або няню.
Які переваги й недоліки того, що за дитиною доглядають бабуся з дідусем?
Ідеальний варіант, коли дитина перебуває в садочку до сну, а після її забирає і доглядає бабуся або дідусь. Саме в першій половині дня у садку малюки зазвичай навчаються. Діти, які живуть за такою схемою, менше всіх хворіють і одними з перших розвиваються. Таким чином, вони встигають побувати і в колективі, і в колі сім'ї. Не надто добре віддавати дитину під опіку старшого покоління, коли в останніх є проблеми зі здоров'ям. Тоді вони більше хвилюються за свій стан, а не доглядають онука. Зазвичай малюки, яких виховують бабусі чи дідусі, є більш розбещеними, адже вони вже не відчувають такої відповідальності, яку проявляли до власних дітей. Деякі батьки віддають малюків у село. Це не є поганою альтернативою. Статистика показує, що майже всі генії, які народжуються, виховуються бабусями та дідусями саме в селах. У містах таких значно менше.
З 12 березня нa всій теpитopії Укpaїни діє карантин. Його ввели з метою запобігти поширенню коронавірусу COVID-19. Таким чином, у державі тимчасово припинили свою роботу дитячі садочки та навчальні заклади.
Коментарі