Без буряків, картоплі та з хворобами - як зміна клімату ударить по Україні

Це прояви зміни клімату. Ще одним показником є частіші випадки сильних вітрів, коли пориви становлять більше 30 метрів у секунду. Від 14 метрів починають хитатися стовбури дерев, а це вдвічі більша швидкість. Через те, що холодних днів стає менше, а теплих більше і вони спекотніші - підвищується середня річна температура, перерозподіляється волога. Десь швидше випаровується, виникає посуха. Десь сильні зливи провокують повені. І чим більше збільшуватиметься середня температура, тим більше подібних речей спостерігатимемо.

Є уявлення, що наша планета виходить із льодовикового періоду і тому нагрівається. Але в такому разі температура має підніматися на чотири-сім градусів за п'ять тисяч років, тобто десь на один градус за тисячу років. Зараз ми спостерігаємо потеплішання на один градус за сто років. Рушієм процесу є викиди парникових газів в атмосферу. Найбільше їх в секторі енергетики, бо люди спалюють викопне паливо, а воно під час горіння утворює вуглець. Частину викидів провокує сільське господарство. Ґрунт та водойми насичуються нітратами, фосфатами, починають гнити водні рослини. Через це у повітря потрапляє метан. У нього парникова сила в десятки разів більша, ніж у вуглекислого газу. Колосальним джерелом парникових газів є промислове тваринництво.

Найбільшим рушієм у змінах на скорочення викидів є держава. Вона приймає відповідні постанови, закони, а підприємства підлаштовують виробництва. При тому потрібно посилити контроль над виконаннями цих вимог. Свідомі підприємства є, але без державного регулювання мало хто хоче вкладати гроші в розвиток та модернізацію.

Але і держава теж не з повітря має брати сигнали до покращення. Запит на покращення в цьому напрямку повинен йти від народу.

Через потепління до 2100 року, якщо не почнемо скорочувати викиди парникових газів, може піднятися рівень моря. Є ризик підтоплення 650 тисяч гектарів землі, з урахуванням нагонів - до мільйона гектарів. Це співставна площа із Тернопільської областю. Під удар потрапить 590 населених пунктів. 62 села та 6 міст підуть під воду повністю. Серед них Вилкове, Затока, Лазурне, Гола Пристань та інші.

Можемо втрати водні ресурси. Чим більше змінюватиметься клімат, тим менше залишатиметься прісної води. Легше це переживатимуть містяни, у яких вода тече із крану. Гірше буде аграріям та жителям периферій, де беруть воду із колодязів.

Локальні продукти, які українці їдять багато століть, можуть бути в дефіциті. Жителі Півдня уже жаліються, що у них погано родить білокачанна капуста. Більш холодна та волога погода потрібна для картоплі та буряку. Через 20 років вирощувати такі культури може бути важко і невигідно.

Буде значно тепліше. Усі кліматичні зони зсунуться північніше. Зараз субтропічна зона зачіпає лише маленьку частину Криму. Тропіками не станемо, бракуватиме вологи. Відповідно не зможемо забезпечувати рослини достатньою кількістю води. Оскільки наша економіка зосереджена на експорті продуктів харчування, потепління для нас буде сильний ударом.

Однозначно нам буде важко переносити спеку. Треба уже зараз починати адаптуватися до зміни клімату. Особливо тяжко прийдеться старшим людям та малозабезпеченим верствам населення.

У перших загострюватимуться серцево-судинні захворювання. Згідно досліджень, 95 відсотків смертей від екстримальних температур пов'язане саме із спекою.

Другі матимуть менше можливостей заховатися від спеки. Вони не зможуть перечекати в прохолодному офісі або авто із кондиціонером. Натомість більше будуть на вулиці.