Безвіз для українців: назвали тонкощі безвізових правил

Президент Європарламенту Антоніо Таяні та міністр внутрішніх справ та національної безпеки керівної у Раді ЄС Мальти Кармело Абел підписали акт про надання Україні безвізового режиму. Gazeta.ua вирішила нагадати, що для українців означатиме безвіз та як усе починалось.

Як працює безвіз?

Безвізовий режим між Україною та країнами ЄС дає можливість перетинати кордон з країнами ЄС без звичного оформлення візи. Дозволяє перебувати в ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду.

Безвіз дозволяє відвідувати культурні та спортивні заходи, їздити на короткострокове навчання, обмін досвідом, лікування. Але не дає права на роботу в країнах ЄС, зокрема короткострокову, постійне проживання в країнах ЄС. Для цього, як і раніше, потрібно оформити спеціальну національну візу або дозвіл на проживання.

Що потрібно для поїздки в Європу за безвізом?

Аби їздити до Європи без візи, потрібен біометричний закордонний паспорт.

"Людям зі звичайним закордонним і шенгенською візою не варто перейматися - ці документи діятимуть. Зможуть вільно з ними подорожувати. При перетині кордону митники мають право питати про наявність квитків в обидва боки, підтвердження фінансової спроможності. Наявності платіжної картки достатньо. Через дзвінок на гарячу лінію банку можуть перевірити, чи є кошти на ній - 40 євро або 50 доларів на день. Безвізові подорожі передбачені на період до 90 днів. Важливо не затримуватися довше, бо можуть примусово повернути в Україну", – коментує Мар'яна Кузьо, експерт із питань євроінтеграції.

Українцям зі звичайними, не біометричними закордонними паспортами, потрібно оформлювати візу.

Який механізм призупинення безвізу?

"Безвіз маємо втримати. Є механізм призупинення. До цього можуть вдатися, по-перше, через нелегальну міграцію. По-друге, за порушення публічного чи громадського порядку. По-третє, якщо зупиняться реформи. За цих умов можуть призупинити безвіз: спочатку на 6-9 місяців з можливістю виправити ситуацію", - розповідає Кузьо.

Офіційні причини для припинення безвізу такі:

– якщо кількість відмов у в'їзді до ЄС на кордоні або кількість нелегалів досягне 50% чи більше й утримуватиметься щонайменше 2 місяці;

– почастішали серйозні кримінальні злочини, вчинені українцями у ЄС;

– суттєво побільшало безпідставних прохань про притулок від громадян;

– погіршення співпраці з безвізовою країною у сфері повернення нелегальних мігрантів;

– Україна не виконуватиме зобов'язання, які взяла на себе.

Безвіз: як це було

Першим кроком до безвізу стала Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. Її підписала та ратифікувала Верховна Рада 15 січня 2008 року. Згодом до Угоди внесли зміни для спрощення. Їх підписали 23 липня 2012-го та ратифікували у Верховній Раді 22 березня 2013 року.

Фактично безвізовий діалог стартував на Паризькому саміті Україна - ЄС 9 вересня 2008 року.

20 квітня 2011 року президент України затвердив Національний план з виконання Плану дій щодо візової лібералізації. Однак, 28-29 листопада 2013-го на саміті у Вільнюсі підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС зірвало втручання Росії. На початку листопада у військовому аеропорту під Москвою таємно зустрілися тодішній президент Віктор Янукович та очільник РФ Володимир Путін. Переконав Януковича не підписувати Угоду.

21 листопада 2013 року Кабмін опублікував розпорядження прем'єра Миколи Азарова призупинити процес підготовки до підписання угоди з Євросоюзом. Рішення уряду призвело до Євромайдану. Після втечі Януковича та зміни влади співробітництво з ЄС відновилося.

15 грудня 2014 року Євросоюз і Україна провели перше засідання Ради асоціації відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, за результатами якого ухвалили повідомлення про прихильність спільній меті щодо запровадження безвізового режиму. Рада асоціації привітала виконання Україною всіх критеріїв першої фази ПДЛВР.

20 квітня 2016 року Європейська комісія ухвалила політичне рішення про включення України до списку країн, громадяни яких мають право відвідувати країни-члени Шенгенської зони на термін не довше 90 днів. 26 вересня 2016-го комітет Європейського парламенту з громадянських свобод підтримав надання Україні безвізового режиму.

6 квітня 2017-го Європейський парламент затвердив проект резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовують візові вимоги. А 26 квітня рішення затвердили дипломати з комітету постійних представників, Рада послів країн Євросоюзу.

11 травня Рада міністрів країн ЄС з питань сільського господарства та рибальства затвердила надання безвізового режиму для України. 17 травня документ підписав президент Європарламенту та посол керівної в ЄС Мальти.

×