![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/551/551052_1_w_570.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/551/551052_2_a_135_100.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/551/551052_3_a_135_100.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/551/551052_4_a_135_100.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/551/551052_5_a_135_100.jpg?v=0)
Фотографії бійців Небесної сотні стоять біля посольства України у Німеччині. Воно розташоване у центральній частині Берліна.
Світлини з іменами та віком загиблих у чорних рамках стоять під стіною. Перед ними знаходяться образки, квіти та свічки. На деяких лампадках є напис "Слава Україні — Героям Слава". До стовпа прив'язані два прапори — України та Польщі.
"Впродовж Майдану наше видання постійно висвітлювало події в Україні. Вже не згадаю скільки разів фотографії з Києва виходили у нас на першій сторінці, - розповідає Барбара, відповідальна за Східну Європу у газеті Taz.de. - Зараз ми продовжуємо так само пильно стежити за подіями в Криму та в Україні. Зокрема зараз мені потрібно написати портрет про Петра Порошенка".
Разом з тим чимало німців не підтримують політику свого канцлера Ангели Меркель та Євросоюзу, які накладають санкції на Росію за агресію щодо України та окупацію Криму.
"Вся справа у психології, - пояснює перекладачка Ірина, уродженка Хмельницької області. - Німці почувають себе винними за Другу світову війну та всі страждання, які принесли світу, зокрема жителям СРСР. До чемпіонату світу з футболу 2006-го року вони навіть соромилася свого прапора. Також свою справу зробила російська пропаганда. Наприклад, одні ЗМІ пишуть, що на антивоєнний мітинг у Москві вийшло 50 тисяч людей, а інші, що всього три тисячі. Німці не знають, кому вірити".
Коментарі